Сторінка
2

Цінні папери і порядок їх обігу

Розміщення цінних паперів може здійснюватися:

1. безпосередньо їх емітентом;

2. через посередників;

3. на аукціонах.

1. Розміщення цінних паперів на ринку безпосередньо емтентом ( прямий продаж ) відбувається дуже рідко і, головним чиним, тоді, коли емітент не тільки добре відомий, а й має зв’язки з можливими покупцями. Зокрема, прямий продаж набув поширення на ринку корпоративних облігацій у вигляді їх продажу безпосередньо інституціальним дилером. Прямий продаж дає можливість корпораціям уникнути витрат, пов’язаних зі складною процедурою публічних випусків та оплатою послуг дилерів, і крім того, уникнути гласності.

2. Посередники які беруть участь в операціях з цінними пеперами, поділяються на брокерів і дилерів. Брокер зводить продавця з покупцем, одержуючи за посередницькі послуги комісійні. Дилер купує цінні папери від свого імені та за свій рахунок з метою їх перепродажу.

У ролі посередників виступають як окремі особи, так і цілі фірми, інтегруючи у своїй роботі брокерські та дилерські операції, а також комерційні банки. Спеціалізовані посередницікі фірми не мають єдиної загальної назви. Найчастіше їх називають інвестиційними дилерами (банками, домими), біржовими, дилерськими фірмами.

В економіно розвинутих країнах найпоширініший спосіб розміщення цінних паперів - через інвестиційних дилерів, що мають великий досвід проведення операцій на ринку. Емітент укладає угоду з інвестиційним дилером на розміщення цінних паперів нового випуску. Спочатку дилер здійснює стандартний аналіз передбачуваного випуску з точки зору вигодності. Наприклад, якщо мова йде про випуск цінних паперів акціонерною компанією, він вивчає фінансовий стан галузі, в якій діє компанія, та економіки країни у цілому.

Відносини між емітентом і дилером можуть відбуватися по- різному. Дилер може виступати в ролі покупця цінних паперів з метою їх подальшого продажу. Така купівля цінних паперів називається передплатою ( андерайтингом), а сам дилер- переплатником ( андерайтагентом).

Іноді дилер бере у емітента опціон, тобто право купити випуск випуск. Таке право він реалізує, тільки якщо знайде покупців.

Дилер може виступати в ролі агента емітента- брокера. У цьому випадку він бере цінні папери на комісію та намагається їх продати.

3. Розміщення цінних паперів може здійснюватися за допомогою аукціонів. Так, у США федеральні резервні банки реалізують казначейські векселі, облігації на аукціонах. Інвестори подають заявки на купівлю векселів із зазначенням ціни. Спочатку виконуються заявки з найвищою ціною, потім наступні, з нищою ціною і т. Д., поки не буде продана необхідна кількість векселів. Інвестори можуть подавати заявки без зазначання ціни. У такому випадку вони повинні сплатити середню ціну, яка складається на аукціоні. Процедура облігацій така ж, як і аукціону векселів, за винятком того, що у заявках зазначається не ціни, а ставка доходу. При цьому покупець, який запропонував найничу ставку, одержує всю замовлену кількість цінних паперів, потім задовільняють заявки з більш високим доходом.

Розміщення цінних паперів може відбуватися публічно чи приватно. При публічному розміщенні цінних паперів за допомогою реклами пропонують широкий публіці. Емітент публікує проспект, який повинен містити в собі повну, достовірну , недвозначну інформацію про новий випуск, відомості про передплатників та про їх зобов’язань щодо передплати. Цей проспект потрібно узгодити з компетентною урядовою установою. За погодженням з емітентомдилер може запросити й інших дилерів для участі в розміщенні цінних паперів. В цьому випадку він поділя з ними власність на випуск, відповідальність за його збут та прибуток.

Важливим питанням, що обумовлюється в угоді, є питання про ціни, за якими цінні папери продаються дилеру та населеню, прибуток дилерів формується за рахунок різниці у цих цінах. Продаж цінних паперів може здійснюватися після придявлення попиту абож у визначений строк після заявок на купівлю.

У випадку приватного розміщення цінних паперів в інвестиції дилер виступає агентом емітента і за комісійну винагороду знаходить покупців.

Операції емітента з цінними паперами:

1. Розміщення цінних паперів- основний випуск цінних паперів відкритого акціонерного товариства, коли цінні папери розміщуються не поміж акціонерами емітента а серед інших інвесторів.

Розміщення може здійснюватись безпосередньо емітентом або посередниками на підставі угоди з емітентом.

2. Викуп цінних паперів- спосіб розміщення вільних коштів шляхом скупки власних цінних паперів на вториному ринку або через тендерні угоди.

3. Дроблення цінних паперів- зменшення номінальної вартості цінних паперів одного випуску шляхом ділення на визначений уповноваженим органом емітентом коефіцієнт. При цьому кількість цінних паперів збільшується пропорційно коефіцієнту дроблення, а сумарна номінальна вартість не змінюється.

4. Консолідація цінних паперів- зменшення загальної кількості акцій одного випуску відповідно до заданого коефіцієнта в одночас із пропорційним збільшенням номінальної вартості акцій; при цьому сумарна номінальна вартість не змінюється.

5. Конвертація цінних паперів - переведення імених цінних паперів одного виду або форми випуску в інший вид, або форму випуску, що здійснюється за рішенням відповідного органу управління емітента, або відповідно до зареєстрованого проспекту емісії.

6. Погашення цінних паперів- викуп цінних паперів емітентом у такі терміни та за такою ціною, що передбаченні умовами випуску.

7. Блокування (анулювання цінних паперів) - операція реєстратора що до припинення прав власності на іменні цінні папери, обтяженні обов’язками, без відповідного документального підтвердження на визначений термін та до виконання певних умов.

8. Виплата доходів по цінних паперах- виплата дивідендів по пойових ціних паперах та процентів по боргових цінних паперах згідно із встановленими розмірами і визначеними строками.

9. Операції, пов’язані з реорганізацією емітента- корпоративні операції що до процедур об’єднання та злиття компаній, обміну цінних паперів одного емітента на цінні папери іншого емітента згідно із заданими пропорціями, скупка цінних паперів на вториному ринку та інші.

Рішення про випуск цінних паперів приймається органом управління емітента, що має на це повноваження. Одночасно затверджується проспект емісії та визначається порядок і терміни здійснення заходів по випуску цінних паперів.

Результативність управління капіталом на стадіях емісії та обігу цінних паперів.

Переваги емісії акції ( пайова участь):

1. Безстроковість фінансування за допомогою акцій.

2. Зростання власного капіталу крупних пакетів акцій.

3. Покращення співвідношення власних і залучених коштів.

4. Залежність розмірів виплачуваних дивідендів від резельтату діяльності корпорації.

Недоліки емісії акцій :