Сторінка
7

Основні сфери, методи та засоби соціального прогнозування. Глобальні проблеми сучасності, їх природа і шляхи вирішення

Отже, майбутнє, яке людина творить сама, і буде її майбутнім. Міркуючи про перспективи розвитку людської цивілізації, слід не лише розвивати існуюче, а й ламати старі догми і стереотипи. Якщо не буде нового в сучасному, якщо не вирішимо сьогоднішніх глобальних проблем, то не буде й ніякого третього тисячоліття розвитку людства.

У майбутньому, як це вже було і в минулому, суспільний прогрес не застрахований від зигзагів, стрибків з одного боку в інший і, навіть, від відступу назад. Від наукового передбачення і свідомої та активної діяльності народних мас багато в чому залежить, як уникати цих негативних тенденцій, як спрямовувати суспільний прогрес. Гуманістична місія соціального прогнозування саме і полягає в тому, щоб розкріпачити майбутнє людства!

Список використаної літератури

1. Волкогонова О.Д. Приоткрывая завесу времени: о социальном предвидении будущего. — М., 1989. — С. 2-29.

2. Гаврилишин Б. Дороговкази в майбутнє. До ефективніших суспільств: Доповідь Римському клубові /Пер. з англ. — К., 1990. — 4-56.

3. Глобальные проблемы и общечеловеческие ценности /Пер. с англ. и франц. - М., 1991. - С. 27-45, 89-134.

4. Гулям Наби Сакхеб. Будущее человечества. Исламский прогноз // Свободная мысль. — 1992. — № 6. — С. 75-80.

5. Зелінський М.Ю. Людина майбутнього: прогнози і пророцтва. — К., 1990. - С. 3-52.

6. Карпенко А.С. Фатализм и случайность будущего. — М., 1990. — С. 129-189.

7. Кузьменко В.Л., Романчук O.K. На порозі надцивілізації (роздуми про майбутнє) — Львів, 1991. — С. 124-187.

8. Насбитт Д., Эбурдин П. Что нас ждет в 90-е годы. Метатенденции. Год 2000. - М., 1992. - С. 34-93, 165-187, 254-357.

9. Научное предвидение общественных процессов. — К., 1990. — С. 23-58.

10. Перцик Е.Н. Среда человека: предвидимое будущее. — М., 1991. — С. 6-125.

11. Футурологические концепции эволюции цивилизации //Современные социально-политические теории. — М., 1991. — С. 121-134.