Сторінка
2

Торговельні операції міжнародних корпорацій

По-п 'яте, торговельні операції здійснюються на багатьох національних ринках, які мають численні відмінності як у вимогах до товарів (послуг), так і в методах продажу. Ці відмінності повинні оперативно і ретельно враховуватись на попередніх фазах бізнесу.

Опрацьовуючи перше питання, важливо зрозуміти міжнародний життєвий цикл продукту, який представлено на рис. 11.1.

Рис.11.1. Міжнародний життєвий цикл продукту

З цієї схеми видно, що нові продукти створюються насамперед для так званих домашніх ринків. Згодом нові продукти реалізуються на зарубіжних ринках. Якщо обсяги цих ринків значні, то для їх захоплення створюються зарубіжні фірми.

Виходячи з цього життєвого циклу, можна визначити склад і обсяг торговельних операцій. Скажімо, при створенні нового продукту доведеться купувати, у тому числі імпортувати, дослідницьке устаткування, патенти, різноманітні види сировини. При відкритті зарубіжних відділень доведеться купувати устаткування і сировину для виробництва товарів, здійснюючи одночасно продаж готової продукції, купувати рекламні послуги. Під час згортання зарубіжного бізнесу доведеться продавати все відділення в цілому або ж здійснювати продаж окремих активів. Якщо підсумувати обсяг комерційних операцій за етапами життєвого циклу всіх бізнесів, то можна визначити масштаби і структуру торговельної діяльності. У подальшому ці плани деталізуються в торговельних угодах і контрактах купівлі-продажу, переважна частина яких набуватиме міжнародного характеру, оскільки їх сторони належать до різних країн, а виконання угод потребує експортно-імпортних операцій.

Детальніші знання щодо змісту міжнародних торговельних угод, порядку їх підготовки і виконання студент може знайти в рекомендованих навчальних виданнях [1, 7].

2. Експортні операції міжнародних корпорацій.

Головну увагу під час вивчення другого питання теми слід приділити широким можливостям міжнародних корпорацій у здійсненні експортних операцій. З одного боку, транснаціональні корпорації виробляють конкурентоспроможні товари і послуги та мають можливості постачати їх у різні країни, при цьому агресивно впливаючи на ринки цих країн. З іншого боку, більшість країн світу мають потребу в цих товарах і послугах для прискорення свого соціально-економічного розвитку. Завдяки застосуванню ефективних інформаційних технологій імпортери цих країн швидко виявляють виробників конкурентоспроможних товарів. Так, однією з найбільш досконалих вважається експортна діяльність міжнародної корпорації «Мінесота МайнІнг енд Мануфекчурінг» (ЗМ) (США) — виробник понад 40 тис. найменувань товарів. Обсяг експорту становить 1,5 млрддол. США при загальних обсягах продажів понад 15 млрд дол., 52 % з яких — закордонні продажі. Стратегія експорту базується на чотирьох простих принципах:

1. Входь до нового ринку першим, тобто перемагай інших.

2. Виробляй мало І продавай мало для входження на ринок у невеликих масштабах за дуже незначного інвестування та просування одного головного продукту.

3. Наймай на роботу місцевих працівників для продажу продукції фірми.

4. Формулюй і реалізуй глобальні стратегічні плани експорту та кінцевого закордонного виробництва продукції.

Виважена експортна стратегія «ЗМ» забезпечила успіх усієї корпорації і в Україні, на ринку якої продаються багато найменувань товарів цієї корпорації, зокрема клейка стрічка, шліфувальний папір, записники «Post-it Notes», медичні препарати і т. ін. Детальніше про досвід організації експортних операцій цієї корпорації студенти можуть дізнатися з підручника Ч. Гіла [2, с. 602].

Важливо звернути увагу студентів і на підтримку експортної діяльності міжнародних корпорацій відповідними урядовими і неурядовими організаціями країни походження цих підприємств. Мало відомо, наприклад, що за обсягом експорту підприємств штат Каліфорнія (США) посідає восьму сходинку у світі. Значний внесок у це досягнення зробили представництва уряду цього штату в Японії, Китаї, європейських країнах, які доповнюють у цьому напрямі діяльність американських посольств. Широко відомий досвід роботи за кордоном японських торговельних домів «Сого-Соша».

Під час самостійного вивчення другого питання теми студенти мають звернути увагу на експортне фінансування — залучення, забезпечення і використання фінансових коштів з метою здійснення експортної угоди. В її основі лежить не лише торгівля товарами народного споживання, але й поставка машин на обладнання, продаж нематеріального майна (права, ліцензії). Експортне фінансування повинно бути пов'язане безпосередньо з конкретним договором про поставку товарів і послуг, в якому врегульо­вані права і обов'язки продавця (постачальника) і покупця (підрядчика).

Фінансуватися експорт може звичайними і нетрадиційними методами; кошти надаються банками, небанківськими установами або державними організаціями.

При фінансуванні експорту використовуються практично всі форми кредитів, які застосовуються для внутрішньої торгівлі. Утворились і особливі форми фінансування, які перебувають у тісному зв'язку з наданими іноземному партнеру умовами платежу.

Різні методи фінансування експорту подано в табл. 11.1.

Таблиця 11.1

ФІНАНСУВАННЯ ЕКСПОРТУ