Сторінка
2
Принцип національного режиму, який є одним з визначальних для ГАТТ, передбачає право держав накладати на імпортовані товари, окрім мита, ще й усі непрямі податки, що застосовуються для продукції національної економіки. Отже, якби експортовані товари не звільняли від непрямих податків у країнах експорту, то це означало б, що вони підлягають оподаткуванню двічі — у країні експорту та країні імпорту. Якщо ж експортовані товари звільняти від прямих податків (на доходи або прибутки), то це означає, що такі товари по суті субсидуються. Субсидування експорту заборонено. Країни можуть відшкодовувати своїм експортерам лише непрямі податки, якими оподатковуються експортні товари. Підприємства тих країн, в яких не передбачається відшкодування непрямих податків, можуть опинитися у невигідному становищі на іноземних ринках. Слід зазначити, що відшкодування не повинне перевищувати розмір мита на імпортовані складові частини товару, який виготовлено для експорту, та непрямі податки на експортовані товари. Завищення відшкодування буде не чимось іншим, як прихованим субсидуванням експорту.
Країни нечасто вдаються до оподаткування експорту. Відповідно до ГАТТ це дозволяється, але заборонено запроваджувати експортні обмеження, якщо такі обмеження не дозволені.
Дозволяються обмеження, спрямовані на запровадження стандартів або правил щодо класифікації, сортування чи маркетингу то-
варів міжнародної торгівлі або потрібні для подолання критичного дефіциту.
Згідно з ГАТТ забороняється запроваджувати експортні обмеження щодо сировини з метою стимулювання розвитку національної обробної промисловості та уникнення конкуренції між експортерами сировини.
Слід мати на увазі, що мито на експорт має застосовуватися за режимом нації найбільшого сприяння, тобто його не можна застосовувати до експорту до одних країн і водночас не застосовувати до такого самого експорту до інших.
Субсидування виробництва промислових товарів. Угодою про субсидії і врівноважені заходи визначається право держав на надання підприємцям субсидій, що можуть значно вплинути на торгівлю. Експортні субсидії однозначно заборонені. Якщо раніше застосування експортних субсидій заборонялося лише розвиненим країнам, то нині — і країнам, що розвиваються. Незаборонені субсидії вважаються дозволеними.
Субсидії можуть надаватися у вигляді грантів, позик, гарантій сплати позик, відмови держави від стягнення доходів, що оподатковуються, урядового надання товарів і послуг, придбання товарів тощо.
За аналогією із світлофором заборонені субсидії називаються субсидіями "червоного світла" (red light subsidies), до них належать експортні субсидії та субсидії, що надаються у зв'язку з використанням вітчизняних, а не імпортованих товарів.
Дозволені субсидії поділяються:
• на оскаржувані (actionable);
• неоскаржувані (поп actionable).
Оскаржувані субсидії називаються субсидіями "жовтогарячого світла" (amber light subsidies), а неоскаржувані — субсидіями "зеленого світла" (green light subsidies).
До субсидій застосовується поняття "специфічність" (specificity). Специфічними є субсидії, що надаються підприємству або групі підприємств, сектору промисловості або групі галузей промисловості, певному регіону.
Можливість оскарження субсидій необхідна для уникнення серйозної упередженості (serious prejudice) до інтересів інших країн. Упередженість може виявлятися у тому, що субсидовані товари будуть конкурентоспроможними як на національному, так і на інших ринках.
Іншою підставою для оскарження є матеріальна шкода (material injury). Зрозуміло, що субсидовані імпортні товари можуть завдати матеріальної шкоди інтересам несубсидованих національних товаровиробників, субсидування може звести нанівець переваги системи ГАТТ. Отже, такі субсидії належать до розряду тих, які потрібно оскаржувати.
Усі дозволені субсидії, що не є специфічними, вважаються оскаржуваними. Правда, з цього правила є винятки (наприклад, субсидії на певну науково-дослідну діяльність, часткове фінансування адаптації виробничих потужностей і нових стандартів охорони навколишнього середовища, допомога у розвитку відсталих районів). Субсидування урядом малих і середніх підприємств, як правило, вважається неоскаржуваним.
Якщо певна країна вважає, що товари з іншої країни одержали заборонені субсидії, або ж на ній несприятливо позначилося надання дозволених субсидій, вона може звернутися до органу врегулювання спорів СОТ. Якщо ж негативні наслідки набули форми матеріальної шкоди, то країна, замість звернення до процедур врегулювання спорів, може накласти врівноважене мито на імпортовані субсидовані товари. Для цього потрібне звернення (petition) національної промисловості, якій завдано шкоди субсидованим імпортом. Врівноважені мита не можуть накладатися на товари, для виробництва яких були використані субсидії, що не вважаються оскаржуваними.
Список використаноїта рекомендованої літератури
1. Авдокушин Е. Международные экономические отношения. -М., 1996.
2. Борисов К. Г. Международный туризм и право. — М.: НИМП, 1999.
3. Буглай В., Ливещев Н. Международные экономические отношения. — М., 1996.
4. Бураковсъкий І. Теорія міжнародної торгівлі. - - К.: Основи, 2000.
5. Герчикова И. Н. Международное коммерческое дело. Практикум. — М.: ЮНИТИ, 1999.
6. Грис Т., Леусский А., Лозовская Е. Мировая экономика / Под общ. ред. Л. С. Тарасовича. — СПб.: ПИТЕР, 2001.
7. Гуляев В. Г. Туристические перевозки (документы, правила, формуляры, технология). — М.: Финансы и статистика, 1998.
8. Дахно І. І. Міжнародне економічне право. — К.: МАУП, 2000.
9. Дахно І. І. Міжнародне приватне право. — К.: МАУП, 2001.
10. Дахно І. І., Бовтрук Ю. А. Міжнародна економіка. - - К.: МАУП, 2002.
11. Дахно I. I. Право інтелектуальної власності. — К.: Либідь, 2002.
12. Додонов В. Н., Панов В. П., Румянцев О. Г. Международное право. Словарь-справочник. — М.: ИНФРА-М, 1997.
13. Економічний словник-довідник. — К.: Femina, 1995.
14. История экономических учений (современный этап): Учебник / Под общ. ред. А. Г. Худокормова. — М.: ИНФРА-М, 1998.
15. Киреев А. П. Международная экономика: Учеб. пособие для вузов: В 2 ч. — М.: Междунар. отношения, 2000.
Завантажити реферат1 2