Сторінка
3

Угода про текстиль і одяг, сільське господарство, генеральна угода з торгівлі послугами

Лібералізаційні заходи сприяють зростанню торгівлі послугами між країнами, що розвиваються. Спільні підприємства, утворені юридичними та/або фізичними особами цих країн, можуть успішно конкурувати з фірмами економічно розвинених країн, особливо у наданні послуг країнам, що розвиваються.

Генеральна угода з торгівлі послугами має такі додатки:

• Додаток про рух фізичних осіб, які надають послуги відповідно до угоди (Annex on Movement of Natural Persons Supplying Services Under the Agreement). Передбачає, що послуги надаються відповідно до специфічних зобов'язань (specific commitments), узятих країна-ми-імпортер ами.

• Додаток про фінансові послуги (Annex on Financial Services). Стосується страхових і перестрахувальних, банківських та інших фінансових послуг, зокрема, дає змогу країнам вживати заходів, спрямованих на захист інтересів інвесторів, депозитаріїв, власників полісів;

• Додаток про телекомунікації (Annex on Telecommunications). Передбачає, що до всіх іноземних постачальників послуг застосовуються режим нації найбільшого сприяння і принцип національного режиму, що включає доступ до мережі громадських телекому-нікацій і послуг. Згідно з угодою не вимагається застосування зазначених принципів до кабельного або іншого поширення радіо- і телепрограм (cable or broadcast distribution of radio and television programming). Країнам, що розвиваються, дозволяється запроваджувати розумні умови (reasonable conditions) для зміцнення національної телекомунікаційної інфраструктури і посилення участі у міжнародній торгівлі телекомунікаційними послугами;

• Додаток про переговори про базові телекомунікації (Annex on Negotiations on Basic Telecommunications). Стосується переговорів про лібералізацію міжнародних комунікаційних послуг, що надаються на великі відстані;

• Додаток про переговори про морські транспортні послуги (Annex on Negotiations on Maritime Transport Services). Поширюється на морські перевезення, допоміжні служби, доступ до портових потужностей і їх використання. Правила ГАТС щодо цього сектору не застосовувалися до набрання чинності додатку за результатами переговорів.

Список використаноїта рекомендованої літератури

1. Авдокушин Е. Международные экономические отношения. -М., 1996.

2. Борисов К. Г. Международный туризм и право. — М.: НИМП, 1999.

3. Буглай В., Ливещев Н. Международные экономические отношения. — М., 1996.

4. Бураковсъкий І. Теорія міжнародної торгівлі. - - К.: Основи, 2000.

5. Герчикова И. Н. Международное коммерческое дело. Практикум. — М.: ЮНИТИ, 1999.

6. Грис Т., Леусский А., Лозовская Е. Мировая экономика / Под общ. ред. Л. С. Тарасовича. — СПб.: ПИТЕР, 2001.

7. Гуляев В. Г. Туристические перевозки (документы, правила, формуляры, технология). — М.: Финансы и статистика, 1998.

8. Дахно І. І. Міжнародне економічне право. — К.: МАУП, 2000.

9. Дахно І. І. Міжнародне приватне право. — К.: МАУП, 2001.

10. Дахно І. І., Бовтрук Ю. А. Міжнародна економіка. - - К.: МАУП, 2002.

11. Дахно I. I. Право інтелектуальної власності. — К.: Либідь, 2002.

12. Додонов В. Н., Панов В. П., Румянцев О. Г. Международное право. Словарь-справочник. — М.: ИНФРА-М, 1997.

13. Економічний словник-довідник. — К.: Femina, 1995.

14. История экономических учений (современный этап): Учебник / Под общ. ред. А. Г. Худокормова. — М.: ИНФРА-М, 1998.

15. Киреев А. П. Международная экономика: Учеб. пособие для вузов: В 2 ч. — М.: Междунар. отношения, 2000.

16. Корнійчук Л. Я., Татаренко Н. О., Поручник А. М. Історія економічних вчень. — К., 1999.