Сторінка
2

Виробництво технічних культур світу

Серед волокнистих культур найважливіше значення має бавовник, щороку виробляється 18-20 млн. т волокна бавовни. Основні райони його вирощування – субтропічна, тропічна та субекваторіальна зони: майже по збору дають Китай та США, близько Індія, інші важливі виробники – Пакистан, Узбекистан, Туркменістан, Туреччина, Єгипет, Бразилія. В помірній зоні основною волокнистою культурою є льон, якого найбільше вирощують у Китаї, Франції, а також в Росії, Україні та Білорусі. Основні виробники джгуту – Індія, Бангладеш, Китай.

2. Чинники що впливають на розміщення технічних культур.

Чинники продуктивних сил – це сукупність численних різноякісних умов, ресурсів, передумов, потрібних для вибору місця розміщення або подальшого розвитку будь-якого соціально-економічного об’єкта з урахуванням його особливостей, виборчих кретеріїв і поставленої мети.

Сукупність чинників утворює своєрідний механізм, необхідний для „запуску” ироцесу розміщення. Чинники регулюють кількісні та якісні характеристики розміщення усіх конкретних видів людської діяльності та мають вирішальний вплив на цей процес.

Якщо тереторіальний поділ праці пояснює своєрідний механізм розміщення продуктивних сил у межах певної соціально-економічної системи, тосукупність чинників розміщення конкретних економічних, соціальних та інших об’єктів є важливим інструментом вирішення конкретної проблеми локалізації об’єктів. Їхній облік дає можливість уникнути помилок у розміщенні окремих підприємств, галузей і виробничих комплексів, підвищити економічну ефективність їхнього функціонування.

Майже всі чинники розміщення піддаються формалізації. Цим зумовлені можливості широкого використання науково-методичних підходів до обгрунтування комплексності розвитку продуктивних сил. Посилення вимог до якості цього процесу, особливості регіональної соціально-економічної політики змушують виробляти нові підходи до оцінювання чинників розміщення продуктивних сил.

Розглянемо вплив чинників на розміщення продуктивних сил і розвиток економіки регіонів детальніше.

1. Природні ресурси. Ця група чинників має важливе значення як для визначення структури господарства країни, так і для розміщення продуктивних сил. Природні ресурси – це об’єкти і сили природи, які на певному розвитку продуктивних сил та вивченості можуть бути використані для задоволення потреб суспільства у формі безпосереднього застосування в матеріальній діяльності.

Водні ресурси – винятково важливий чинник для водомістких галузей промисловості (хімічної, електроенергетичної, металургійної), так і для розвитку сільського господарства, розвитку населених пунктів. Організація надійного водопостачання, захист водних ресурсів від забруднення і виснаження набувають у сучасних умовах особливої актуальності.

2. Природні умови – друга група чинників розміщення продуктивних сил. Вони пов’язані з територіальними в природному середовищі. Поняття „природні умови” охоплює властивості природи, істотні для життєдіяльності населення, але які на певному рівні розвитку продуктивних сил безпосередньо не беруть участі у виробництві, хоч і мають на нього вплив. Це клімат, характер грунтів, рельєф місцевості, умови видобутку корисних копалин тощо. Природні умови значною мірою визначають продуктивність і спеціалізацію сільського господарства, розвиток будівництва, технологічні характеристики певних виробництв, а також рівень життя населення.

Рельєф місцевості, характер грунтів, майданчики для промислового і цивільного будівництва відрізняються надзвичайно великою різноманітністю не тільки в масштабах країни, а й у середині економічного району. Через це їхня економічна характеристика є найбільш істотною для аналізу розміщення продуктивних сил усередині району і не має суттєвого значення для міжрайонного зіставлення.

Кліматичні умови, позбавлені такої контрастності, є подібними не лише для окремих економічних районів, а й для економічних зон. Несприятливі кліматичні умови зумовлюють значне зростання вартості всіх видів будівництва (тобто капітальних вкладень) і поточних витрат у виробничій та невиробничій сферах. У ряді галузей кліматичні умови впливають на вибір технологічної схеми виробничого процесу, що також пов’язано зі зменшенням або збільшенням капітальних вкладень та експлуатаційних витрат.

3. Трудові ресурси як чинник розміщення продуктивних сил фахівців оцінюють з різних точок зору. Дехто вважає, що розміщення виробництва має здійснюватисьу повній відповідності до існуючого розміщення трудових ресурсів. Інші фахівці розглядають проблему робочої сили в процесі розміщення виробництва як другорядну порівняно з іншими економічними чинниками. У нинішніх умовах чинник трудових ресурсів для розміщення виробництва в Україні набув першорядного значення. Це зумовлено насамперед досить нерівномірним розміщенням трудових ресурсів і поглибленням диспропорції між трудовими ресурсами і можливостями його використання, зменшення чисельності населення, зростанням безробіття та значимості кваліфікованої, інтелектуальної праці в умовах поглиблення кризи виробництва.

4. Науково-технічний прогрес. Всебічне використання його досягнень, розвиток на їх основі нових галузей і вдосконалення наявних традиційних зумовлює зміни у структурі суспільного господарства, зрушення у розміщенні окремих виробництв. Розвиток науково-технічного прогресу характерезується повсюдністю поширення, тобто за своєю сутністю розвиток науки і техніки екстереторіальний, всеохоплюючий і має всебічний вплив на життєдіяльність людей.