Сторінка
3

Східний економічний район

У структурі сільськогосподарського виробництва близькі частки тваринництва і рослинництва. Основою для інтенсивного розвитку тваринництва є наявність природних кормових угідь, значної кількості відходів цукрового виробництва, комбікормових заводів. У тваринництві переважає м'ясо-молочне скотарство і свинарство. Розвивається птахівництво, вівчарство, конярство і крільництво. Велика кількість ставків використовується для риборозведення. На півночі активізується бджільництво.

Основні проблеми сільського господарства району, як і у країні в цілому, — неефективне землекористування, відсутність засобів малої механізації, зниження родючості грунтів, відсутність комплексних меліорацій. З їх вирішенням пов'язане не лише підвищення продуктивності сільськогосподарської праці, але й покращення умов життя сільського населення і залучення до сільської місцевості молоді. Зміцненню соціально-економічної інфраструктури села буде сприяти і перехід до багатоукладності сільськогосподарського виробництва, що також є загальною проблемою для усієї країни.

4. Транспортна система відіграє велику районоутворюючу роль. Вона представлена майже всіма видами. Основну роль, особливо у міжрегіональних перевезеннях, відіграє залізничний, у меншій мірі—річковий транспорт. Щільність залізничих доріг зростає з заходу на схід і досягає максимуму в Харківській області. У цій області висока густота автомобільних доріг. Автомобільний транспорт має переважно внутрішньорегіональне значення. Основним поліфункціональним транспортним вузлом є місто Харків. Через нього проходять міжнаціональні залізничні й автомобільні шляхи, які з'єднують Росію та середньоазіатські країни СНД з Україною. Це такі дороги: Москва-Х-арків-Сімферополь, Воронеж-Харків-Київ, Москва-Харків-Донецьк, Київ-

171

Харків—Ростов-на-Дону та ін. На півночі (через місто Дружба) проходить основна залізнична магістраль, яка з'єднує Київ з Москвою, а Росію—з Україною та країнами Східної і Західної" Європи.

До важливих транспортних вузлів належать міста Полтава і Кременчук. Останній розташований на р.Дніпро і є єдиним великим річковим портом у регіоні. У ньому ж сходяться важливі нафто- і газопроводи. Вони відіграють значну роль у транспортній. інфраструктурі району і перетинають його, в основному, з південного сходу на північ і північний захід.

5. Рекреаційні ресурси економічного району різноманітні. Міжрегіональне значення мають лікувальні мінеральні води Полтавщини ("Миргородська", " Гегелівська") і Харківщини ("Березівська"). Відпочиваючих і туристів приваблюють мальовничі пейзажі долини рік Дніпра, Сули, Псла і Ворскли. Багато пам'яток природи та історії, природоохоронних територій і заказників: ландшафтних, ботанічних, гідрологічних, орнітологічних, дендропарків.

6. Розвитоктранспортної мережі, розширення сітки автомобільних доріг з твердим покриттям, створення упорядкованої соціально-транспортної інфраструктури—необхідна передумова соціально-економічного розвитку Лівобережного Придніпров'я. Це важливо і для формування в ньому рекреаційного комплексу міжрегіонального значення. Для цього тут є всі передумови - мальовничі пейзажі Полісся і лісостепу, лікувальні води Полтавщини і півдня Харківщини, пам'ятки історії і природи, численні ландшафтні заповідники, ліси. Приваблюють туристів і самобутні, відтворені за творами Гоголя, Сорочинські ярмарки, прекрасні народні промисли цього поетичного, багатого краю. Для району характерні певні територіальні диспропорції у рівнях розвитку областей, що його складають. За цими показниками Харківська область майже вдвічі випереджає Сумську, яка, на жаль, входить до групи областей з низьким рівнем економічного розвитку (табл. 2.7). Майбутнє району, збереження його природи і покращення умов життя населення залежать багато в чому від стратегії подальшого розвитку продуктивних сил, до важливих напрямів якого потрібно віднести:

—збалансованість соціально-економічного і екологічного розвитку;

— раціональне використання багатого природо-ресурсного потенціалу, підвищення родючості грунтів, проведення агрохімічних і лісоекологічних меліорацій;

— підвищення продуктивності суспільної праці, зміцнення у районі виробничого потенціалу на основі впровадження новітніх

173

технологій, значного науково-технічного потенціалу, утому числі підприємств колишнього військово-промислового комплексу;

— підйом сільської місцевості за рахунок промислового розвитку малих міст, виробничої і соціальної інфраструктури, розвитку малого і середнього бізнесу;

— зміцнення на цій основі демографічного потенціалу району, зокрема сільської місцевості;

— структурні трансформації виробництва за рахунок розвитку наукоємних галузей, експортопостачаючих та імпортозамінюючих виробництв АПК, виробництва товарів широкого вжитку, рекреаційного комплексу, ринкової та екологічної інфраструктури тощо;

— покращення екологічної ситуації у великих промислових центрах і Харківській агломерації, їх розвантаження, розвиток процесів деконцентрації виробництва.