Сторінка
4

Вугільна промисловість світу

ДЖЕРЕЛО:Energy Monthly statistics, Eurostat Аналіз наведених даних по динаміці і географії імпорту вугілля в регіон ЄС дає підстави для наступних висновків:

· Імпорт кам'яного вугілля в регіон ЄС протягом 90-х років стійко зростає. Частка імпорту в споживанні за 1990-1998 р. зросла з 45% до 57%. Імпортне вугілля розглядається в Європі, насамперед, як замінник іншим завезеним енергоносіям. Тому держави ЄС прагнуть різноманітити джерела одержання вугілля і збільшують число основних постачальників, послідовно підключаючи до ринку нових експортерів. У 90-і роки ця тенденція стимулювала збільшення імпорту в Європу високоякісного колумбійського, індонезійського, венесуельського і канадського вугілля.

· На трьох основних постачальників - США, Австралія, ПАР - зараз приходиться приблизно половина європейського імпорту. Однак корпорації США, через високі виробничі і транспортні витрати поступово уступають свою частку на даному ринку іншим експортерам. Австралійські постачальники воліють працювати в першу чергу на динамічно розвивається ринку країн Східної Азії і також скорочують свої відвантаження в Європу. За останні роки став скорочуватися й імпорт у Європу з ПАР.

· Імпорт вугілля з території СНД у ЄС скоротилися з 9,8 млн. т у 1990 р. до 3,0 млн. т у 1998 р., що у визначальної обумовлене втратою Росією балтійських і чорноморських портів. Через слабість термінальної бази, що залишилася в Росії, основна маса кам'яного вугілля експортується Росією по залізниці в Східну Європу і чи Туреччину через вугільний термінал у порту Східний у Японію і малі східно-азіатські держави.

· Закупівлі вугілля з Польщі протягом більшої частини 90-х років залишалися більш-менш стабільними.

За прогнозами в найближчі 10 років збільшаться постачання на європейський ринок з частка країн Південної Америки. Відвантаження вугілля з Польщі в Західну Європу зменшаться на 50%, тоді як постачання цього виду вугілля зі США, ПАР і Австралії збережуться приблизно на нинішньому рівні. Попит на імпортне вугілля в країнах Азії в перспективі буде зростати. Приріст імпорту вугілля в регіон, як і колись, прийдеться на Японію, Республіку Корея і Тайвань. За прогнозами, Китай збільшить імпорт вугілля до 2004 р. до 5 млн. т, розширить його також Індія. Очікують, що Австралія збільшить сюди відвантаження вугілля з 125 млн. т у 1997 р. до приблизно 190 млн. до 2020 р., а постачання з ПАР виростуть з 18 млн. до 36 млн. т. Перспективи для розширення експорту вугілля в країни АТР має й Індонезія. У той же час експорт у регіон зі США будуть зменшуватися, унаслідок помітного росту внутрішнього споживання.

Одним з найважливіших постачальників вугілля на європейський ринок залишається Польща. За даними КЕС, без підтримки держави польський експорт вугілля був би зараз цілком збитковим. За згодою з ЄС від 1991 р. Польща зобов'язалася до 1997 р. скасувати державне субсидування видобутку вугілля, експортованого в країни ЄС. Однак. по оцінках ЄС у 1998 р. експорт кам'яного вугілля з Польщі в ЄС був субсидований на суму 450 - 500 млн. дол., а загальні збитки вугільної промисловості в цій країні склали близько 800 млн. дол. Відповідно до прийнятого в 1998 р. програмою, обсяг видобутку до 2002 р. передбачається скоротити з 135 млн. до 112 млн. т.

Таким чином, у випадку створення необхідної інфраструктури російські експортери вугілля потенційно можуть зайняти на європейському ринку місце польських постачальників. При цьому першорядним фактором буде виступати цінова конкурентноздатність і можливість забезпечення ритмічності постачань. Починаючи із середини 90-х на світовому ринку вугілля мала місце чітко виражена понижательная тенденція цін вугілля, унаслідок загального здешевлення вартості енергоносіїв. Випливає, однак відзначити, що в цілому ціни на вугілля стабильнее і менш піддані поточним кон'юнктурним коливанням, чим ціни нафтопродуктів (при цьому ціни коксівного вугілля стійкіше, ніж ціни енергетичного). Більш ніж достатній обсяг пропозиції вугілля на світовому ринку вугілля і гостра конкуренція між різними постачальниками натискають на ціни. Тому, незважаючи на значний ріст цін нафтопродуктів, вартість вугілля на світовому ринку в 1999 р. практично не підвищилася.

3. Проблеми вугільної промисловості

У вугільній промисловості світу можна виділити на мій погляд 3 основні проблеми.

3.1. Збитковість вугільної промисловості.

Починаючи із середини 90-х років, на світовому ринку вугілля ціни мали чітко виражену тенденцію зниження, унаслідок загального здешевлення вартості енергоносіїв і зниженням ролі вугілля в енергобалансах ведучих країн-споживачів.

Вугільна промисловість в усьому світі сама по собі є збитковою і дотаційною сферою, для її стабільного існування в неї необхідні грошові уливання з боку держави. Таким чином, зниження цін на вугілля ще більш знизило рентабельність видобутку і виробництва вугілля, крім того, вугілля значно уступає природному газу і нафті по витратних і екологічних показниках його використання.

Особливо яскраво цей факт знайшов відображення в економічно нестабільних країнах. Так, наприклад у Росії була припинено діяльність приблизно 2/3 вугільних розрізів. А професія шахтаря, що вважалася престижної в радянський час, різко здала свої позиції. Держава практично призупинила виплату зарплати гірникам, що викликало величезну кількість страйків по всій країні.

3.2. Травматизм на підприємствах

Як наслідок, у зв'язку з недостатньою підтримкою вугільної промисловості з боку держав деяких країн, а отже і різкому зменшенні виділюваних засобів на охорону праці, збільшився ріст травматизму на підприємствах. Самими неблагополучними країнами в цьому плані є Китай і Росія, щорічно при видобутку і вугілля гинуть сотні, а те і тисячі людей.

3.3. Екологічні проблеми.

Однією із серйозних проблем також є шкода, яка завдається природі, при добуванні і переробці вугілля. По-перше, це вивільнення в атмосферу метану при розробці родовищ. По-друге, для одержання, наприклад, що коксується вугілля його необхідно нагрівати до визначеної температури. Як наслідок, в атмосферу викидається велика кількість вуглекислого газу і деяких інших з'єднань, що згубно впливають на атмосферу Землі, і сприятливих виникненню парникового ефекту.

4. Перспективи вугільної промисловості

Незважаючи на всі існуючі проблеми, вугільна промисловість у сучасному світі зберегла роль найважливішої базисної галузі економіки. Значення вугілля як одного з основних типів енергоносіїв на рубежі третього тисячоріччя обумовлюється дією наступних ведучих ринкових факторів: