Сторінка
2

Управління фінансами

Поточний фінансовий контроль є органічною часткою процесу оперативного фінансового управління й регулювання фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій, установ, галузей економіки. Поточний фінансовий контроль проводиться в короткі проміжки часу — в процесі здійснення фінансово-господарських операцій. Спираючись на дані пер­винних документів оперативного і бухгалтерського обліку та інвентаризацій, поточний контроль дає змогу регулювати фі­нансові ситуації, що швидко змінюються, попереджувати збитки і втрати.

Наступний (ретроспективний) фінансовий контроль ха­рактеризується поглибленим вивченням фінансової діяль­ності за попередній період, дає змогу виявити вади поперед­нього й поточного контролю. Ретроспективний фінансовий контроль здійснюється після виконання фінансових операцій за певні минулі проміжки часу завдяки вивченню даних об­ліку й звітності, планової нормативної документації. Контролю підлягають і фактичні справи, дійсна наявність грошових за­собів і матеріальних цінностей.

Наступний фінансовий контроль допомагає масштабно оцінити позитивні та негативні сторони фінансової діяльності підприємств, установ, певних галузей та економіки в цілому. Він дає змогу всебічно аналізувати накопичений досвід, об'єк­тивно відображати причини порушень і недоліків, розробляти заходи щодо їх усунення.

Отже, попередній (превентивний), поточний і наступний (ретроспективний) фінансовий контроль взаємно пов'язані й доповнюють один одного. Попередній контроль забезпечує перевірку проектів бюджетів, фінансових планів, кошторисів тощо. Поточний контроль допомагає своєчасно виявити вади й порушення в процесі фінансово-господарської діяльності та своєчасно їх усунути. Наступний контроль виявляє вади, які не були виявлені попереднім і поточним контролем. Лише застосування усіх зазначених форм фінансового контролю в їх єдності та взаємозв'язку робить фінансовий контроль система­тичним, підвищує його ефективність.

Важливою ознакою класифікації фінансового контролю є його метод. До методів фінансового контролю належать конк­ретні способи (прийоми), що застосовуються при здійсненні контрольних функцій. Метод дослідження об'єкта контролю залежить від характеру об'єкта і певних його елементів. Стан і поведінка об'єкта контролю в цілому визначається за допомо­гою загальних методів контролю, а окремих його частин або характеристик — за допомогою часткових способів.

Методами фінансового контролю є ревізія, тематична перевірка, обстеження, безперервне відстежування фінансо­вої діяльності. Кожний з цих методів поділяється на частко­ві способи й прийоми, які дають змогу розв'язувати певні проміжні завдання.

Ревізія є методом контролю всієї фінансово-господарсь­кої діяльності підприємства, установи, організації за певний проміжок часу з метою встановлення законності здійснюва­них операцій, їхньої доцільності та ефективності, правиль­ності обліку й достовірності облікових і звітних даних. В умовах адміністративно-командної економіки ревізія була переважаючим методом фінансового контролю, тому що жорстка адміністративна підпорядкованість нижчої ланки управління вищій потребувала відповідної ревізійної діяльності для збору інформації про якість виконання команд кожною нижчестоящою ланкою.

Ревізія сприймалася як універсальний засіб, здатний по­долати всі вади функціонування фінансового та господарсь­кого механізмів. Проводилася ревізія, в основному, з метою встановлення вад і порушень. За такої інтерпретації фінансо­вий контроль поставав у вигляді окремих ізольованих частин, порушувалося цілісне уявлення про контроль як окрему фун­кцію управління. Насправді поняття контролю значно шир­ше, ніж поняття ревізії. Наукову проблематику ревізії слід розглядати у складі фінансового контролю, який включає пи­тання теорії, організації контролю на будь-якому рівні ієрар­хії з усією різноманітністю видів, форм і методів контролю.

Об'єктивною тенденцією сучасного етапу реформування фінансової сфери є скорочення частки фінансів державного сектора та збільшення питомої ваги комунального і приватно­го секторів. Це означає поступове згортання примусовості здійснення фінансового контролю і розвиток його добровіль­ності, тому надалі повинні частіше застосовуватися такі методи здійснення фінансового контролю, як тематичні перевірки, обстеження, безперервне відстежування фінансової діяльності господарюючих суб'єктів.

Тематична перевірка здійснюється за певним переліком питань або з однієї теми шляхом ознайомлення на місці з ок­ремими сторонами фінансової діяльності. Такі перевірки мо­жуть проводитися наскрізним методом за ознакою однотип­ності операцій чи за ознакою взаємного зв'язку між різними суб'єктами контролю.

Обстеження є ознайомленням на місці з окремими ділян­ками фінансової роботи, в процесі якого виявляються її пози­тивні і негативні сторони. Характерним для обстеження є ви­користання прийомів зіставлення фактичного стану справ з нормативним.

Використання всієї сукупності видів, форм і методів контролю має надзвичайно велике значення для ефективного функціонування системи фінансового контролю в цілому. Так, застосування всіх видів фінансового контролю є важливим з погляду запобігання втрати контролю за діяльністю певних секторів економіки та утворення неконтрольованих сегментів у фінансовій сфері, а також з погляду попередження паралелізму та дублювання при здійсненні контролю.

Висновки