Сторінка
2
Варто довідатися, у якій обстановці буде проходити виступ - у залі, у кабінеті, є чи там кафедра, стіл, мікрофон .
Кафедра допомагає сконцентрувати увагу на ораторі, за нею треба розташовуватися вільно, невимушено, установивши і намагаючись зберігати постійну відстань у 20 - 30 сантиметрів між ротом і мікрофоном.
Проксеміка - наука про тимчасову і просторову організацію спілкування - описує наступні способи розміщення слухачів в аудиторії:
Спосіб |
Схематичне зображення |
Коментарі | |||
1.Аудиторне розміщення |
Відокремлює оратора від аудиторії. Зворотний зв'язок ускладнений. Велике число учасників | ||||
2. «Конференція» |
|
Офиційно. За субординацією. Може викликати конфронтацію, протистояння думок | |||
3. «Підкова»
|
Сприяє взаємо. Сприяє взаємодії. Доступний візуальний контакт. Гарні можливості контролю | ||||
.V – подібне розташування |
Дозволяє створити атмосферу співробітництва між,співрозмовниками при вкерівній ролі оратора | ||||
5. «Круглий стіл» |
Поєднує людей, демократизує атмосферу обговорення проблем. | ||||
6. «Кабаре» |
Для роботи маленькими групами. Можливі труднощі фокусування уваги |
Треба з'ясувати також, після яких інших промов планується ваш виступ. Адже кожна наступна промова повинна бути цікавішою за змістом і формою, ніж попередня.
Наступна стадія докомунікативного етапу - « кодування » - складання тексту - починається з добору матеріалу. Щоб виступ вийшов змістовним, краще використовувати не одне джерело, а декілька . Джерела матеріалу поділяються на групи:
1Безпосередні - матеріали, здобуті автором з життя шляхом спостережень, власного досвіду:
а) знання, практика;
б) особисті контакти, бесіди, інтерв'ю;
в) уява - уявне створення нових картин, образів, проектів на основі минулого досвіду з елементами творчості.
2Опосередковані:
а) офіційні документи:
б) наукова і науково - популярна література;
в) художня література;
г) статті газет і журналів;
д) передачі радіо і телебачення;
е) довідкова література: енциклопедії, словники;
ж) результати соціологічних опитувань.
«Живий» досвід завжди добре сприймається слухачами, він переконливий і йому вірять.
Матеріал публічного виступу може бути теоретичним і фактичним . Насиченість промови тим чи іншим типом матеріалу залежить від жанру. Так, у звітній доповіді потрібно наводити безліч фактів, щоб довести положення і переконати слухачів. Матеріал виступу повинен бути достовірним. Попередньо перевіряють точність інформації, цифр, дат, цитат, імен.
Систематизуючи матеріал, оратор створює план, продумує композицію, логіку викладу, складає і редагує текст.
Підготовка письмового тексту має багато переваг. Написану промову можна перевіряти, виправляти; вона легше запам'ятовується і довше утримується в пам'яті. Писати треба на окремих аркушах, на одній стороні. Досвідчений оратор може обмежитися складанням тез, чи конспекту розгорнутого плану виступу.
Репетиція являє собою проголошення тексту думкою або вголос, краще перед дзеркалом. Треба знайти таку позу, у якій ви почуваєте себе легко і зручно, і постаратися її запам'ятати; вивчити обличчя - розправити нахмурені брови, мімічні зморшки, що набігають на чоло; продумати жести, прийоми встановлення контакту. Досвід показує, що на 3 хвилини виступу витрачається 20 - 25 хвилин підготовки. Якщо виступ ретельно розроблений , то в момент зустрічі зі слухачами оратор буде триматися впевнено.