Сторінка
4

Оцінка фінансової стійкості підприємства (на прикладі реального підприємства)

Мінімальне значення коефіцієнта автономії (К = 0,5) свідчить про те, що всі зобов’язання підприємства можуть бути покриті його власними коштами.

Отже, коефіцієнт К за звітний період підвищився, а ризик появи фінансових труднощів у майбутньому зменшився.

2. Коефіцієнт фінансової залежності

(2.5)

Цей показник обернений до коефіцієнта автономії. Збільшення коефіцієнта КА, у часі свідчить про підвищення частки позикових коштів у фінансуванні підприємств, і навпаки. Якщо КА = 1, підприємство не має позик. Показник фінансової залежності використовують у детермінованому факторному аналізі, наприклад в аналізі чинників рентабельності власного капіталу.

Таким чином, за звітний період фінансова незалежність підприємства підвищилась: на 1 грн. власного сукупного капіталу припадає на 20 коп. менше.

3. Коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів доповнює коефіцієнт автономії. Якщо нормальне мінімальне значення К = 0,5, то нормальне співвідношення залучених і власних коштів Кз/В = 1. Цей коефіцієнт розраховується за формулою

(2.6)

Значення К/ показує, скільки позикових коштів (сума розділів III та IV Пасиву) припадає на 1 грн. власного капіталу. Збільшення значення цього показника в часі свідчить про деяке зниження фінансової стійкості, і навпаки.

4. Коефіцієнт мобільності. За умов збереження мінімальної фінансової стабільності підприємства К,/в має бути обмежений зверху значенням співвідношення вартості оборотних і необоротних активів:

(2.7)

5. Коефіцієнт маневреності власного капіталу

(2.8)

Значення Км показує частку власного капіталу, що використовується для фінансування поточної діяльності підприємства. Збільшення значення цього коефіцієнта позитивно характеризує зміни у фінансовому стані підприємства, оскільки свідчить про збільшення можливості вільно маневрувати власними коштами.

Отже, спостерігаються зміни на краще; у підприємства з’явилося більше свободи маневрувати мобільними коштами.

6. Коефіцієнт забезпечення власними обіговими коштами запасів

(2.9)

Нормальне значення цього відносного показника, що було отримане на основі статистичного узагальнення господарської практики, становить 0,6-0,8.

Таким чином, за звітний період забезпечення запасів власними обіговими коштами збільшилось на 0,39 і досягло нормального значення.

7. Коефіцієнт виробничих фондів. Визначається відношенням балансової вартості виробничих фондів (основних коштів, виробничих запасів та незавершеного виробництва) до підсумку балансу:

(2.10)

За даними господарської практики нормальне значення К А > 0,5. Якщо показник менший від нормального значення, слід вжити заходів щодо поповнення майна виробничого призначення, залучивши для цього додатково власні кошти або довгострокові кредити.

Отже, на початок і кінець звітного періоду коефіцієнт виробничих фондів має нормальний рівень.

8. Для характеристики структури джерел коштів слід використовувати також спеціальні показники, що відбивають різноманітні тенденції у зміні окремих груп джерел. Насамперед це коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів:

(2.11)

Значення Кл показує частку довгострокових позик у сукупних стабільних джерелах фінансування. Цей показник дає змогу приблизно визначити частку позикових коштів при фінансуванні капітальних вкладень. Збільшення значення цього коефіцієнта свідчить про посилення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів, тобто про погіршення його фінансової стійкості.

Висновок: за звітний період відбулися зміни на краще.

9. Коефіцієнт структури довгострокових вкладень

(2.12)

Цей коефіцієнт показує, яка частка необоротних активів профінансована чужими коштами, тобто не належить підприємству. Показник розраховують, припустивши, що довгострокові позики використовують для фінансування основних засобів, капітальних вкладень та інших необоротних активів.

Таким чином, частка довгострокових позик зменшилась, що свідчить про зміцнення фінансової стійкості підприємства у звітному періоді.

10. Коефіцієнт короткострокової заборгованості

(2.13)

Отже, збільшення частки термінових зобов’язань свідчить про деяку втрату фінансової стійкості.

11. Коефіцієнт автономії джерел формування запасів

(2.14)