Сторінка
2

Правове регулювання окремих видів господарських договорів Договір купівлі-продажу (ст.ст. 224-240 ЦК України)

Забезпечення будівництва технологічним, енергетичним, електротехнічним та загальнозаводським устаткуванням і апаратурою покладається на замовника, крім випадків, передбачених спеціальними постановами. Спеціальними постановами на замовника може бути покладене забезпечення будівництва матеріалами.

Договір підряду на капітальне будівництво - це двосторонній, консенсуальний і сплатний договір.

Сторонами у договорі підряду на капітальне будівництво виступають юридичні особи.

Договір підряду на капітальне будівництво укладається замовником з однією будівельною організацією, а у випадках і в порядку, що визначаються КМУ, з двома або більше будівельними організаціями, які вправі як генеральний підрядчик на основі договору субпідряду доручати виконання окремих комплексів робіт спеціалізованим організаціям.

Замовник здійснює контроль і технічний нагляд за відповідністю обсягу, вартості і якості виконуваних робіт проектам і кошторисам. Він вправі в будь-який час перевіряти хід і якість будівельних і монтажних робіт, а також якість використовуваних матеріалів, не втручаючись при цьому в оперативно-господарську діяльність підрядчика.

За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором підряду на капітальне будівництво відповідальна за це сторона сплачує встановлену неустойку (пеню), а також відшкодовує в сумі, не покритій неустойкою, збитки, що. виразилися у зроблених другою стороною витратах, у втраті або пошкодженні її майна.

Правове регулювання договорів перевезення (ст.ст.358 - 368 ЦК України).

Договори перевезень оформляються тільки в письмовій, формі у вигляді накладних, на морському транспорті -коносаменту. Договори перевезення - це реальні договори Вони вважаються укладеними з моменту прийняття вантажу до перевезення.

Сторонами в договорі перевезення виступають відправник вантажу і перевізник. В якості перевізника в основному виступають юридичні особи, в якості замовників - як фізичні так і. юридичні особи. Це договори двосторонні, сплатні. Договори передбачають матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання сторонами їх обов'язків, які є специфічними у кожному договорі.

Договір перевезення пасажира є консенсуальним, двостороннім, сплатним і вважається укладеним з моменту продажі квитка на проїзд. Сторони в даному договорі користуються визначеними правами і несуть певні обов'язки. Кожний пасажир має право перевозити з собою ручну поклажу певної ваги.

За договором перевезення пасажира перевізник зобов'язується перевезти пасажира до пункту призначення, а в разі здачі пасажиром багажу - також доставити багаж до пункту призначення і видати його уповноваженій на одержання багажу особі, а пасажир, зобов'язується сплатити встановлену плату за, проїзд, а при здачі багажу - і за провіз багажу.

За договором перевезення вантажу транспортна організація, (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй відправником вантаж до пункту призначення і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідальність перевізника передбачається ст. 361 ЦК України, відповідно до яких перевізник відповідає за втрату, нестачу і пошкодження прийнятого до перевезення вантажу і багажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу або багажу перевізник відповідає:

• в разі втрати або нестачі вантажу і багажу - в розмірі вартості вантажу і багажу, який втрачено або якого не вистачає;

• в разі пошкодження вантажу або багажу - в розмірі суми, на яку зменшилась його вартість;

• в разі втрати вантажу або багажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності - в розмірі оголошеної цінності вантажу або багажу.

Претензії по перевезенням можуть пред'являтись протягом шести місяців, а претензії про сплату штрафів - протягом 45 днів.

Договір оренди державного та комунального майна.

Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. (Стаття 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Об'єктами оренди за даним Законом є:

• цілісні майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць). Цілісним майновим комплексом є господарський об'єкт з завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання. У разі виділення цілісного майнового комплексу структурного підрозділу підприємства складається розподільчий баланс;

• грошові кошти та цінні папери з урахуванням дебіторської та кредиторської заборгованості орендодавець надає орендареві на умовах кредиту за ставкою рефінансування Національного банку України, а інші оборотні матеріальні засоби викуповуються орендарем. Порядок викупу оборотних матеріальних засобів та використання грошових коштів, одержаних від їх викупу, а також грошових коштів, наданих орендареві на умовах кредиту відповідно до цієї статті, визначаються Кабінетом Міністрів України;

• нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) та інше окреме індивідуально визначене майно підприємств;

• майно, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації).

Не можуть бути об'єктами оренди:

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3 


Інші реферати на тему «Правознавство»: