Сторінка
1

Правова охорона надр в Україні

План

1. Надра – це є частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і сягає глибин, доступних для геологічного вивчення та їх освоєння. Ці надра є власністю народу України і надаються тільки в користування.

Відповідні права на надра здійснюється через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної республіки Крим і місцеві Ради народних депутатів.

Надра є надзвичайно важливим об’єктом природи і багатства її складають матеріальну основу всієї індустрії України.

І так без мінеральної сировини не можливі розвиток енергетики, вугільної і хімічної промисловості, залізничного, автомобільного, повітряного, водного транспорту, виробництво мінеральних добрив, будівельних матеріалів, розвиток інших галузей народного господарства.

Надра не слід ототожнювати з корисними копалинами.

Надра - ширше поняття, до них належить також підземна порожнина, де раніше була порода, так звані чорні виробітки, які використовуються для розташування підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин. І так проте визначною частиною надр, звичайно, є родовища корисних копалин.

У ст. 5 Кодексу України про надра, родовища корисних копалин – це нагромадження мінеральних речовин в надрах, на поверхні землі, в джерелах вод та газів, на дні водоймищ, які за кількістю, якістю та умовами залягання придатні для промислового використання.

В надрах України знаходиться понад 200 видів корисних копалин, з яких видобувається тільки 94. Відповідно за призначенням корисні копалини діляться на корисні копалини загальнодержавного і місцевого значення.

До копалин загальнодержавного значення відносяться: вугілля, руда, нафта, природний газ та інші.

До копалин місцевого значення відносять: пісок, глина, камінь, галька, вапно та інші.

Віднесення корисних копалин до загальнодержавного та місцевого значення здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням Кабінету України з питань геології та використання надр.

Запаси мінеральної сировини в світі величезні.

Прогнозні ресурси хімічного палива оцінюються в обсязі близько 12800 млрд т, із яких вугілля складає приблизно 11200 млрд т, нафта – 740млрд т, природний газ – 630 млрд т.

У сучасний період щорічно з надр землі видобувають близько 120млрд.т. руди та інших корисних копалин.

Великі видобування гірничих порід здійснюється на території України. У республіці щорічно видобувається 5,3 млн.т. нафти, 28,1 млрд. м3 газу, майже 137 млн.т. кам’яного та 9,3 млн.т. бурого вугілля.

Користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи.

Надра надаються в користування для: геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, видобування корисних копалин, будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, поховання шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятники природи, лікувальні, оздоровчі заклади).

Користування надрами може бути постійним або тимчасовим.

Постійним – визначається таке, як немає заздалегідь встановленого строку.

Тимчасове – може бути короткостроковим (до п’яти років) і довгостроковим (до двадцяти років).

При необхідності дані строки можуть бути подовжені.

Строк користування надрами починається з дня одержання спеціального дозволу (ліцензії), якщо в ньому не передбачено інше.

Ліцензування – це єдиний порядок надання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування ділянкою надр з відповідною метою. Ліцензії надаються спеціалізованим підприємствам, установам і організаціям, а також громадянам, які мають відповідну кваліфікацію, матеріально-технічні та економічні можливості для користування надрами, комітетом України з питань геології та використання надр за погодженням з Міністерством екології та природних ресурсів в порядку, встановленому кабінетом Міністрів України.

Відповідне право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Гірничий відвід – це частина надр, надана користувачам для промислової розробки родовищ корисних копалин, а також для цілей, не пов’язаних з видобуванням останніх.

За межами відводу користування надрами заборонено згідно закону.

Гірничі відводи надаються, як привило , комітетом України по нагляду за охороною праці, а гірничі відводи для розробки родовищ місцевого значення надаються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською місцевими Радами народних депутатів.

Порядок надання гірничих відводів установлюється Кабінетом Міністрів України, який 27 січня 1995р. затвердив відповідно Положення.

Законодавством про надра визначено також право землевласників і землекористувачів на видобування корисних копалин місцевого значення, торфу і прісних вод.

Відповідно до ст. 23 Кодексу України про надра в межах наданих їм земельних ділянок вони мають право займатись цим без спеціальних дозволів (ліцензій) та гірничого відводу при загальній глибині розробки 2м і прісних підземних вод до 20м та використовувати надра для господарських і побутових потреб.