Сторінка
4

Співучасть у злочині

Види приховування злочинів:

- приховування злочинів полягає втому, що приховувач обіцяє приховати особу, яка вчинила злочин;

- приховування знарядь і засобів вчинення злочину може полягати в прихованні в спеціальному сховищі вогнепальної зброї, викраденої виконавцем, у знищенні наприклад, верстата на якому друкувались фальшиві гроші;

- приховування слідів злочину може полягати, наприклад, у похованні трупа потерпілого, спаленні одягу злочинця, замиванні на ньому слідів крові., знищенні підроблених документів тощо;

- приховування предметів, здобутих злочинним шляхом, - це наприклад, приховання речей, здобутих шляхом крадіжки, зберігання коштів, отриманих внаслідок вчинення співучасником злочину, та ін.;

- заздалегідь обіцяне придбання і збут майна, здобутого злочинним шляхом, полягає у купуванні (обміні), _ як застави майна, здобутого, наприклад, внаслідок крадіжки або розбою, а також у продажу або іншому збуті такого майна.

При аналізі інтелектуального пособництва треба звернути увагу на те, що тут присутня рішучість вчинити злочин і вона змінюється тими порадами, вказівками, що дає пособник.1

ІІІ. Форми співучасті – це об’єднання співучасників, які розрізняються між собою за характером виконуваних ролей і за стійкістю суб’єктивних зв’язків між ними.

У ч. 1 ст. 27 ККУ говориться, що співучасниками є виконавці, організатори, підбурювачі та посібники, а ч. 2 цієї ж статті сказано про виконавців. Отже , можлива співучасть, коли всі співучасники злочину будуть його виконувати, але можлива і співучасть з розподілом ролей, коли співучасники виконують у злочині різні функції: один – виконавець, другий – пособник і т.п. таким чином, у ст. 27 ККУ закріплена співучасть у формі спів виконавства і співучасть з розподілом ролей. Це поділ співучасті на дві форми, виходячи з тієї ролі, що виконують співучасники злочинів, тобто за об’єктивними ознаками: проста і складна.

1) Проста співучасть (співвиконавство, співвинність) має місце там, де всі співучасники є виконавцями злочину і всі вони виконують однорідну роль. Звичайно, їх дії можуть мати різний характер. Наприклад, один з виконавців загрожує жертві з ножем інший б’є її, а третій обчищає кишені. Але з погляду форм співучасті їх ролі однорідні – всі вони безпосередньо виконують дії, описані в диспозиції статті Особливої частини ККУ як ознаки об’єктивної сторони конкретного складу злочину, в даному випадку розбою;

2) Складна співучасть (співучасть з розподілом ролей) виявляється в тому, що співучасники виконують різнорідні ролі, тут має місце розподіл ролей – один або кілька з них - виконавці, інші підбурювачі, пособники і т.п. Тобто тут в цій формі співучасті не всі співучасники є виконавцями злочину.

За суб’єктивними ознаками, за стійкістю суб’єктивних зв’язків, стійкістю умислу ст. 28 ККУ розрізняють вчинення злочину різними злочинними групами:

2.1. вчинення злочину групою осіб;

2.2. вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою;

2.3. вчинення злочину організованою групою;

2.4. вчинення злочину злочинною організацією;

2.1. злочин визнається вчиненим групою осіб, якщо його спільно чинили декілька (два і більше) виконавців без попередньої змови. У цих випадках діяльність одного виконавця приєднається до діяльності іншого (інших) виконавця вже в процесі вчинення злочину ( коли воно вже сталося), але до його закінчення. Змова на вчинення злочину ( на доведення його до кінця) має місце не до початку, а вже в ході злочину, коли б хоча один з виконавців почав його вчиняти;

2.2. злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, коли його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення. Для цієї форми співучасті необхідна попередня змова співучасників на спільне вчинення злочину. Змова повинна мати місце до початку злочину. Ця змова може відбутися задовго до вчинення злочину, а може відбутися прямо перед злочином, але до замаху на нього. Закон не вимагає для цієї форми співучасті якої-небудь стійкості, досить лише змови;

2.3. злочин визнається вчиненим організованою групою, якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об’єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, об’єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасника групи.

Отже для організованої групи потрібна участь хоча б трьох осіб, у той час як для групи, що діє за попередньою змовою, досить двох учасників. Далі, необхідно, щоб учасники такої групи організувалися в стійке об’єднання. Пізніше, така група припускає певну організаційну діяльність, яка може бут різноманітною: розподіл функцій між учасниками, наявність одного чи декількох організаторів, залучення до групи більшого числа учасників, розроблення плану дій тощо.

Саме створення організованої групи являє собою готування до злочину, що планували вчинити її учасники;

2.4. злочин визнається вчиненим злочинною організацією, якщо він вчинений стійким ієрархічним об’єднанням декількох осіб (три і більше), члени чи структурні частини якого за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів учасників цієї організації, або керівництва чи координація злочинної діяльності інших осіб, або забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так і інших злочинних груп (ч. 4 ст. 28 ККУ).

Як видно із цієї статті, злочинна організація – це організована група особливого роду, поділена законом більшої ступені стійкості, згуртованості і рядом інших ознак.