Сторінка
4
Посадові особи палати громад, що не є депутатами.
Клерк палати відповідає за реєстрацію і належне оформлення законопроектів, петицій, текстів питань депутатів і доповідей членів уряду; стежить за оформленням протоколів засідань; доставляє документи палати в сенат; повідомляє спікеру результати голосування; керує персоналом секретаріату (стенографістки, посильні, друкарки і т.д.); несе відповідальність за збереження всіх документів палати; перевіряє правильність стенограм засідань, що публікуються в офіційних виданнях палати.
Помічник клерка (другий клерк) відповідає за підрахунок голосів і складання протоколу за результатами голосування (у тому числі поіменного), допомагає клерку палати в забезпеченні депутатів необхідними матеріалами.
Група юрисконсультів надає професійну допомогу депутатам при складанні текстів законопроектів; оцінює відповідність законопроектів Конституції і законам; редагує тексти законопроектів перед їх офіційною передачею в сенат; здійснює технічне редагування текстів законів перед їх офіційним опублікуванням наприкінці кожної сесії.
Палата громад має систему комітетів, статус і функції яких визначені в регламенті й окремих рішеннях палати.
Комітет усієї палати являє собою пленарне засідання палати громад з тією різницею, що головує не спікер, а його заступник, і застосовується спрощена процедура. Депутати мають право виступати по декілька разів, але час виступів (за винятком виступу лідера партії більшості) не повинен перевищувати 20 хв. Палата громад перетворює себе в комітет усієї палати, як правило, при розгляді проекту бюджету, а також при заслуховуванні доповідей комітетів. Перетворення палати в комітет дає можливість парламентаріям, трохи виходячи за межі процедури, безпосередньо звертатися один до одного, задавати питання, обмінюватися репліками, не просячи щоразу дозволу голови комітету. Рішення про перетворення палати громад на комітет приймається палатою громад без обговорення.
Постійні комітети створюються відповідно до рішення палати громад, їх склад включається до регламенту. Число постійних комітетів постійно зростає. Зараз існує близько тридцяти постійних комітетів, у тому числі з питань процедури, сільського господарства, рибальства, промисловості, зовнішніх відносин, культури, науки і технології, у справах ветеранів, фінансів, торгівлі й економіки, у справах аборигенів і розвитку північних територій і ряд інших.
Постійні комітети формуються на першій сесії парламенту чергового скликання. Для цього створюється спеціальний комітет, що розробляє список членів усіх постійних комітетів і представляє його на затвердження палаті громад. Партійний склад комітетів відповідає розподілу сил у самій палаті. Голови комітетів обираються самими членами. Кожен постійний комітет складається з 7—15 депутатів. Для кворуму необхідна присутність простої більшості членів комітету. Комітет збирається на засідання за вимогою не менш ніж чотирьох його членів. При відсутності кворуму комітети можуть проводити засідання, заслухувати доповіді. Депутати звичайно є членами одночасно декількох комітетів. В засіданні комітету може, без права голосу, брати участь будь-який депутат палати громад.
В даний час значення постійних комітетів зростає. Розширення й ускладнення обсягу роботи спонукає палату громад делегувати частину своїх повноважень комітетам, що посилюють контроль за діяльністю урядового апарату. Так, генеральний аудитор (ревізор) зобов'язаний регулярно представляти звіти комітету з державних витрат. У ряді випадків для полегшення діяльності постійних комітетів палата створює підкомітети, яким передається частина комітетських повноважень. Голови комітетів мають право повістками викликати на засідання свідків і давати вказівку оплачувати їхні витрати на дорогу і проживання в столиці.
Спеціальні (тимчасові) комітети створюються палатою для розгляду чи розслідування якого-небудь конкретного питання, підготовки одного чи декількох законопроектів. Іноді спеціальні комітети перетворяться в постійні. Відповідно до регламенту, склад цих комітетів не повинен перевищувати 15 чоловік. Для кворуму необхідна присутність простої більшості членів комітету. Їхній партійний склад аналогічний складу постійних комітетів. Час від часу спеціальним комітетам доручається розробка важливих заходів.
Об'єднані комітети складаються з членів палати громад і сенаторів, причому їхнє число повинне відображати загальне співвідношення чисельності обох палат.
Комітети з поточного законодавства. Це новий вид спеціальних комітетів палати громад, що з'явився на початку 80-х рр. Вони створюються для розгляду окремих статей законопроектів після їхнього схвалення палатою в другому читанні. Голови цих комітетів не обираються їхніми членами, а призначаються з особливого списку депутатів, затвердженого спікером.
Регламент установлює, що всі комітети палати громад мають бюджет і можуть користатися послугами експертів і обслуговуючого персоналу.
Законодавчий процес
Порядок проходження законопроектів у палаті громад залежить від виду законопроекту. За сферою регулювання законопроекти поділяють на публічні і приватні. До публічних біллів відносяться законопроекти, що змінюють або доповнюють загальнонаціональне законодавство і тією чи іншою мірою стосуються всіх громадян (бюджет, соціальне забезпечення, охорона здоров'я і т.д.), до приватних відносять законопроекти, що мають локальне значення й розповсюджуються на певне коло осіб чи організацій (зміна правового статусу компанії чи організації).
Публічні законопроекти, у свою чергу, у залежності від того, з чиєї ініціативи вони були внесені, підрозділяються на урядові, тобто внесені кабінетом (на практиці — міністром-депутатом), і законопроекти, внесені окремими депутатами (біллі “приватних членів”). Процедура їхнього розгляду однакова, але будь-який урядовий білль має набагато більше шансів бути затвердженим палатою громад. Урядові законопроекти виробляються самим кабінетом чи комітетом кабінету з питань законодавства й оформляються з урахуванням процедурних вимог у міністерстві юстиції.