Сторінка
3

Механізм банкрутства в Україні та шляхи його вдосконалення

Розглянемо дію українського механізму банкрутства в загальному вигляді за допомогою наступної схеми (часова послідовність дій судової процедури відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом наведено в на схемі 1 додатку):

Розпочинається все з того, що кредитор вирішує більше не зволікати із поверненням боргів і звертається до арбітражного суду з позовом. Для того, щоб арбітражний суд прийняв позов про визнання боржника банкрутом, кредитор надає підтвердження боргових зобов’язань, які мають бути не меншими за 300 мінімальних зарплат, а термін позики – простроченим на 3 місяці. Якщо ж сума менша, та кредитори можуть “скластися” і подати так звану колективну заяву.

Крім того, законом передбачено право подання позовної заяви про відкриття справи щодо банкрутства не лише кредитором, а й самим боржником. Зокрема, сам боржник зобов’язаний звернутися в місячний строк до арбітражного суду з заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення, серед іншого, ситуації, коли задоволення вимог одного або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов’язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами або навіть коли при ліквідації боржника не у зв’язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі. Це по суті, являє собою пільгу для боржника, тому що відкриває можливість застосування до нього відновлювальних процедур – він отримує право на мораторій терміном на 395 днів щодо боргових претензій, або якщо підприємство місцеутворювальне або на ньому працює понад 5 тис. чол. або воно екологічно шкідливе термін мораторію подовжується до 842 днів (в особливо важких випадках допускається 10 річний мораторій). Мораторій на задоволення вимог кредиторів означає зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Природно, що ефективність відновлювальних процедур тим вища, чим раніше боржник звернеться до суду (результатів логічніше чекати в період, коли економічне становище ще може бути стабілізоване). В той же час звернення до суду самого боржника про порушення справи про банкрутство в період, коли банкрутство не стало невідворотнім, є ризикованим, бо якщо з’ясується, що боржник насправді все-таки міг розрахуватися з кредиторами, правоохоронні органи можуть визнати банкрутство фіктивним, що тягне за собою кримінальну відповідальність (максимальне покарання – 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна). Саме своєчасне внесення до Кримінального кодексу України відповідних поправок дозволило запобігти зростанню самопроголошених банкрутств (в Угорщині, де на початку реформування така відповідальність не була передбачена, кількість фіктивних банкрутств зросла в 27 разів).

При порушенні справи про банкрутство суд затверджує кандидатуру запропонованого кредиторами арбітражного керуючого і починається процедура розпорядження майна. Задачею розпорядника майна, з одного боку, є не допущення розкрадання майна боржника, забезпечення його збереження, з іншої – аналіз фінансової, господарської, інвестиційної діяльності боржника і визначення ознак банкрутства. В період розпорядження майном директор, як правило, не відстороняється від посади, але в той же час без дозволу і підпису розпорядника майна він не може оформити значну майнову угоду, отримати кредит та здійснити деякі інші господарські заходи (п.13 ст.13 Закону). Так само органи управління боржника після призначення розпорядника мана не мають права здійснювати деякі дії (п.11 ст.13). Повноваження керівника або органу управління боржника можуть бути припинені, якщо вони не приймають заходів по забезпеченню збереження майна, створюються перешкоди для діяльності розпорядника або допускають інші порушення законодавства.

В обов’язки розпорядника майна входить також розгляд спільно з посадовими особами боржника заяв кредиторів, що надійшли після публікації оголошення про початок справи банкрутства, складання реєстру вимог кредиторів та скликання зборів кредиторів.

Із закінченням процедури розпорядження майна комітет кредиторів шляхом голосування вирішує питання про подальшу долю боржника. Приймаючи до уваги рішення комітету кредиторів і звіт розпорядника майна, суд вводить процедуру санації або визнає боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру. Слід зауважити, що навіть у випадку, коли обрано санацію, її можна в будь-який момент перервати та розпочати процедуру ліквідації.

Санація може стати другим рятівним колом боржника. Вона запроваджується на строк до 12 місяців, але існує також можливість її подовження ще на 6 місяців (зокрема, для місцеутворювальних та небезпечних підприємств термін процедури санації може бути подовжений арбітражним судом до 10 років).