Сторінка
3
Оцінивши ці, а також інші аспекти, потенційний інвестор приймає рішення щодо доцільності придбання даних цінних паперів. Цінні папери вважаються відносно надійними, якщо ризик, що існує при їхньому придбанні, є невеликим. І навпаки, чим більш ризикованим заходом є вкладання засобів інвестора, тим менш надійними для нього є дані цінні папери. Зворотна взаємозалежність між надійністю і ризикованістю впливає на вартість цінних паперів.
Остання є тим вище, чим менш надійними і більш ризикованими є конкретні цінні папери.
Визначеність
Визначеність, як вартісний фактор, є близьким до фактора надійності чи ризикованості, однак усе-таки є відносно самостійним. Розходження між ними полягає в наступному. У першому випадку мова йде про те, що інвестор усвідомлює існування імовірності того, що емітент може не виконати взяті на себе зобов'язання, і тому він - інвестор - може понести збитки. В другому випадку мова йде про можливість інвестора судити про щось з більшим чи меншим ступенем вірогідності. Визначеність допомагає орієнтації інвестора і впливає на його рішення щодо придбання або непридбання конкретних цінних паперів.
У зв’язку з поліцентричним характером загальноринкової взаємодії, а також існуванням взаємозв'язків між економічними і неекономічними факторами, говорити про існування абсолютної визначеності практично неможливо. Вона існує лише як відносна. Інвестор, вкладаючи кошти в цінні папери, не завжди має можливість вірогідно думати про те, чи вдасться йому повернути свій внесок і одержати доход по ньому. Тобто він перебуває в стані більшої чи меншої невизначеності. З урахуванням цього, інвестор визначає свою готовність вкласти кошти в цінні папери або утриматися від цього. Як правило, інвестори не бажають здобувати що-небудь на ринку цінних паперів, якщо майбутня доля їхніх вкладень є у великій мірі невизначеною. Тому, чим більше визначеність, тим меншою є вартість конкретних цінних паперів, і навпаки.
Тривалість “життя” цінних паперів
Тривалість "життя" цінних паперів, як вартісний фактор, більше значення має для боргових цінних паперів, однак він також враховується і при визначенні вартості цінних паперів, що підтверджують участь (членство).
Усі цінні папери мають визначений цикл "життя". Емітенти випускають їх (тобто "дають їм життя"), потім вони є в обігу або зберігаються (тобто "живуть"), і нарешті, вилучаються з оберту або погашаються (тобто "припиняють життя"). Навіть ті цінні папери, що випущені на невизначений термін, є лише теоретично безстроковими.
При випуску боргових цінних паперів у переважній більшості випадків емітент вказує термін, на який вони випускаються, і по настанні якого він зобов'язується цілком виконати свої зобов'язання перед інвестором. При випуску акцій і інших цінних паперів, що підтверджують участь, навіть якщо емітент і не називає термін, на який вони випускаються, період їхнього "життя" звичайно обмежується перерахуванням випадків, при настанні яких емітент припинить своє існування. Разом з ним припинять "життя" і випущені їм цінні папери.
Вартість конкретних цінних паперів завжди знаходиться в прямій залежності стосовно тривалості їх "життя". Це означає, що чим більша вартість "життя" цінних паперів, тим більшою є їх вартість.
Наприклад, той самий емітент випускає облігації з тривалістю "життя" у 1 рік і 10 років. Вартість останніх звичайно буде вище в порівнянні з вартістю перших. Це означає що відсоток по 10-річних облігаціях буде вище, ніж відсоток по облігаціях, випущеним на 1 рік.
Ліквідність цінних паперів
Під ліквідністю цінних паперів звичайно мають на увазі здатність цінних паперів перетворюватися в гроші. Іншими словами, ліквідність означає швидкість, з якою визначені цінні папери можуть бути продані на ринку.
Зазначена здатність може бути більшою в одних цінних паперів і меншою в інших. Тобто одні цінні папери швидко продаються і купуються на ринку, інші - більш повільно. У першому випадку говорять про ліквідні цінні папери, у другому - неліквідні.
Ліквідні цінні папери легко переходять із власності одних інвесторів у власність інших. Можна сказати, на них у будь-який момент часу існує попит та пропозиція.
Неліквідні цінні папери, як правило, складно і повільно переходять із власності одних інвесторів у власність інших
У зв'язку з цим ліквідні і неліквідні цінні папери розрізняються по вартості. Для будь-якого інвестора, крім інших критеріїв оцінки конкретних цінних паперів, велике значення має наявність можливості продати ці цінні папери в потрібний йому момент. Чим більше така можливість, тим краще інвестору. Він може в будь-який момент одержати гроші від продажу цінних паперів і вжити їх за своїм розсудом. За такий привілей інвестору приходиться платити. Тому ліквідні цінні папери звичайно є менш дохідними для нього.
Таким чином, вартість цінних паперів знаходиться стосовно ліквідності в зворотному взаємозв'язку. Чим більш ліквідними є визначені цінні папери, тим меншою є їхня вартість.
Відповідно до вимог податкового законодавства платник податку має забезпечити окремий облік операцій з цінними паперами і деривативами.
Випуск акціонерним товариством акцій у межах статутного фонду відображається по обліку записом по дебету рахунка 75 "Розрахунки з учасниками" і кредиту рахунка 85 "Статутний фонд".
Надходження від учасників у грошовій і натуральній формах як оплата за придбані акції відображається записом по дебету рахунків, на яких обліковуються грошові та матеріальні цінності, та кредиту рахунка 75 "Розрахунки з учасниками".
Викуп акцій в акціонерів відображається записом по дебету рахунка 56 "Iнші грошові кошти" і кредиту рахунків по обліку грошових коштів.
Продаж викуплених акцій відображається за ціною реалізації по дебету рахунка грошових коштів та кредиту рахунка 46 "Реалізація" і водночас робиться запис по дебету рахунка 46 "Реалізація" і кредиту рахунка 56 "Iнші грошові кошти" на балансову вартість реалізованих акцій.
За рішенням акціонерного товариства, викуплені акції можуть бути анульовані, в такому разі робиться запис по дебету рахунка 85 "Статутний фонд" і кредиту рахунка 56 "Iнші грошові кошти".
Придбання акцій інших підприємств, а також облігацій і казначейських зобов'язань відображається по дебету рахунка 58 "Фінансові вкладення" і кредиту рахунків по обліку грошових коштів за цінами придбання з одночасним відображенням використання джерел такого придбання.
Придбані облігації і подібні до них (аналогічні) цінні папери (казначейські зобов'язання), ощадні (депозитні сертифікати), що підтверджують зобов'язання повернути номінальну вартість у передбачений у цінному папері термін та право на одержання фіксованого відсотка (доходу), зараховуються на рахунок 58 "Фінансові вкладення" за вартістю придбання.
Завантажити реферат