Сторінка
2

Ринок факторів виробництва: праця

Як і для звичайних товарів, при аналізі попиту на ресурс слід відрізняти зміну попит і зміщення попиту.

Якщо ціна зростає, то попит на ресурс знижуватиметься і на­впаки. Водночас на величину еластичності попиту на ресурс від ціни .Впливають декілька чинників:

цінова еластичність попиту на продукт;

- частка ресурсу в загальних витратах;

- взаємозамінність ресурсів;

- продуктивність фактора виробництва.

Динаміка або зміщення власне попиту зумовлюється деякими особливими чинниками:

- явищем «похідного попиту» або зміною попиту на продукт, що виробляється за допомогою певного ресурсу. Серед чинників, що спричиняють зміну попиту на продукт, виділяють мікроекономічні (переваги, смаки, ціни тощо) та макроекономічні (фаза циклу тощо);

- зміною цін на інші ресурси;

- зміною ціни на однотипні види матеріалів.

- зміною технології.

Слід розрізняти індивідуальний, галузевий і ринковий попит на економічний ресурс за кожної ціни Окрема фірма самостійно приймає рішення щодо обсягу індивідуального попиту на ресурс, і її дії можуть залишитися непомітними для інших покупців.

Галузевий попит на ресурс є сумою індивідуальних попитів. Його обсяг змінюється зі зміною обсягу галузевого продукту. Так, зростання пропозиції зумовлює зниження ціни реалізації і спричиняє зменшення прибутковості. Зміна прибутковості буде супроводжуватися зниженням доходності граничного продукту. Внаслідок цього відбудеться зменшення обсягів виробництва і зниження попиту на відповідні економічні ресурси.

Попит на ресурси в довгостроковому періоді більш еластичний, ніж у короткостроковому. Крім того, більш еластичним є попит на предмети праці, а також на робочу силу, бо організувати роботу додаткової зміни, наприклад, простіше, ніж змонтувати ще один складальний конвеєр.

Ринковий попит на ресурс - це сума попиту на ресурс з біт всіх суб'єктів господарювання, що функціонують у національні економіці, тобто з боку всіх її галузей. Еластичність ринкового попиту за ціною визначається: еластичністю попиту за ціною в окропі галузях національної економіки; пропорцією розподілу ресурсу в різних галузях національної економіки.

Лінію сукупного попиту на ринку факторів виробництва можна побудувати у два етапи: додаванням функцій попиту всіх фірм, що виробляють однорідний вид продукції в галузі (так утворюють галузеві функції попиту); додаванням галузевих функцій попиту, утворюють ринкову функцію попиту. При побудові галузевої функції попиту на фактор необхідно враховувати, що збільшення закупівель фактора всіма фірмами галузі у відповідь на зниження його ціни збільшує обсяг галузевої пропозиції. За заданого попиту на благо ціни на них знизяться, що, у свою чергу, знизить граничну виручку від граничного продукту фактора, тобто змістить криву попиту окремої фірми ліворуч .

<

Для отримання галузевої кривої попиту фактор виробництва необхідно здійснювати горизонтальне додавання ліній L0D.

2.

У цьому параграфі вивчення пропозиції праці проводиться водночас з аналізом попиту на нього для пояснення того, яким чином визнається заробітна плата. Хоча ми переважно будемо використовувати приклади з трудовими ресурсами, значна частина аналізу може пуги застосована і для інших факторів виробництва. Однак, коли мова Гіде про пропозицію на ринках ресурсів, ми не можемо робити таких узагальнень, тому що обставини, які впливають на пропозицію, різні для різних факторів виробництва.

Пропозиція ресурсу на галузевому ринку залежить від рішень власників: якщо ціна на ринку вища від альтернативних доходів, ресурс продається на даному ринку. Перевищення отримуваними доходами альтернативних витрат утворює ренту власників ресурсу. Альтернативні витрати продавців ресурсу визначають мінімальну ціну, за якою ресурс може бути запропонований на даному галузевому ринку. Якщо ціна буде нижчою за мінімальну ціну пропозиції, то власники ресурсу нададуть перевагу або пропозиції його на інших ринках, або взагалі утримаються від продажу. Тому таку ціну називають ціною відмови (reservation price).

Крива ринкової пропозиції ресурсу в короткостроковому періоді, як правило, має крутий висхідний вигляд. Якщо галузь або галузі національної економіки почнуть різко збільшувати попит, то не уникнути зростання цін на ресурс за обмеженого збільшення пропозиції.

На перший погляд здається, що пропозиція факторів виробництва в суспільстві фіксована і визначається в кожний даний момент часу чисельністю населення, територією, виробничими фондами. Проте існує різниця між сукупними запасами фактора виробництва та його пропозицією на ринку.

Розглянемо індивідуальну функцію пропозиції праці. Будемо виходити з того, що при визначенні обсягу пропозиції праці індивід Уводиться так само, як при визначенні обсягу попиту на блага, тобто прагне максимізувати свою функцію корисності.

Вільний від роботи час індивід розглядає як благо хоча б тому, що воно необхідне для споживання всіх інших благ. Оскільки загальний час обмежений, то кожна година праці скорочує вільний час, а отже , і добробут суб’єкта. Щоб наочно уявити вплив вільного часу на добробут індивіда, побудуємо його карту байдужості в просторі двох благ: вільного часу (F) і грошей (M), які виражають усі інші блага .

Карта байдужості характеризує переваги суб’єкті щодо різних комбінацій вільного часу і грошей. Випуклість кривих байдужості до початку координат вказує на те, що збереження добробуту індивіда додаткової години вільного часу повинно компенсуватися всезростаючою сумою грошей. Чим далі знаходиться крива байдужості від початку координат, тим вищий рівень добробуту вона зображає.

Якщо задана ціна праці, тобто кількість грошей, яку отримують за її одиницю, то можна дізнатися, скільки праці захоче продати індивід. Позначимо ставку погодинної зарплати й-. Тоді грошовий заробіток індивіда визначатиметься за формулою W = - (24 - F) w.

Денний заробіток індивіда поданий графічно, утворює пряму заробітної плати. Кожна точка цієї прямої показує доступні індивіду за даної ставки заробітної плати варіанти поєднання вільного часу і грошей.

Кожна точка кривих байдужості показує бажані для індивіда поєднання цих же благ (вільного часу і грошей). Наклавши пряму заробітної плати на карту байдужості індивіда , яку кількість, праці він запропонує (від якої кількості вльного часу відмовитися) за ціни праці.

На графіку зображено реакцію індивіда на підвищення ціни праці. Підвищення парці, що збирається поворотом лінії зарплати за годинниковою стрілкою, спонукала індивіда збільшити пропозицію праці за рахунок скорочення вільного часу на величину F2-F1.