Сторінка
3

Теоретичні основи аналізу попиту та пропозиції

P – ціна;

Q – обсяг попиту га обсяг пропозиції;

C – точка рівноваги;

PC — рівноважна ціна;

QC– рівноважний обсяг попиту та пропозиції;

PH, Pд — ціни, при яких встановлюється дефіцит та надлишок.

Q1, Q2 – обсяги попиту та пропозиції, при яких визначається дефіцит та надлишок.

Рівноважна ціна та рівноважний обсяг мають місце на рівні, де кількість товару, яку виробники можуть і ба­жають поставляти, дорівнює обсягу товару, яку покупці можуть і хочуть купувати. На конкурентному ринку ця рівновага досягається на перетині кривих попиту (D) і пропозиції (S). При ціні рівноваги (РC) немає ані надли­шку, ані дефіциту.

Важливо зауважити, що рівноважний метод аналізу попиту та пропозиції на мікрорівні передбачає пошук ситуації, при якій економічна система знаходиться в стані «ідеального спокою». Саме тому в умовах рівноваги економічний суб’єкт (виробник, продавець, покупець, фірма) практично не має стимулів до зміни своєї економічної поведінки. Тобто, у точці рівноваги попиту та пропозиції стимули до економічного руху практично згасають і він припиняється. Але як тільки відбудеться зміна у співвідношенні факторів, що впливають рівновагу (зросте або зменшиться рівень цін, вдосконалиться технологія, не виправдаються сподівання виробників і споживачів), знову почнуть діяти економічні стимули.

Це означає, що рівність попиту і пропозиції — теоретична абстракція. Вона майже не зустрічається в реальній господарській практиці. Але за допомогою такої абстракції стає можливим пошук найбільш важливих закономірностей функціонування ринкового механізму.

Умови сталої рівноваги на ринку розг­лядалися такими відомими вченими-економістами, як А.Маршалл і Л.Вальрас.

Загальновизнаний на сьогодні метод Л.Вальраса розгляд криві попиту та пропозиції як кінцеві точки горизонтальні прямих, які відповідають обсягам попиту чи пропозиції при даній ціні А.Маршалл розглядав їх як кінцеві точки ряду вер­тикальних ліній, кожна з яких відповідає ціні, за якою дана кількість товару виробляється і споживається (тобто д Маршалл розглядає кількість товару як незалежну змінну, а ціну - як залежну змінну).

Графік 2.11. Механізм формування рівноважної ціни:

а - за Л.Вальрасом (модель Л.Вальраса);

б - за А.Маршаллом (модель А.Маршалла).

Метод Л.Вальраса засновується на зміні динаміки ціни в напрямку досягнення стану рівноваги, тоді як підхід А Маршалла базується на зміні динаміки обсягів товару; тобто Вальрас розробив «модель коригування ринкових цін», тоді як А.Маршалл - «модель коригування випуску».

Безперечно, і ціна, і кількість товару взаємообумовлюються — і для вирішення проблем урівноваження всіх параметрі, Принципової різниці між цими підходами немає. Але динамічні передумови цих двох підходів принципові розрізняються.

У процесі функціонування ринку відбувається взаємне узгодження економічних інтересів продавців і покупців. Важливу роль у цьому процесі відіграють ціни, сприяючи швидкому обміну інформацією. Саме ціни роблять умови обміну простими, прозорими і стандарти­зованими для всіх суб'єктів ринкової економіки.

4.

Випадок 1. Попит збільшується, пропозиція — незмінна

Припустимо, зросли доходи. Попит на товари підвищеної споживчої цінності збільшиться, крива попиту D пере­міститься вправо в положення D1, що спричинить дефіцит пропозиції. Тому ціна підвищиться від P* до P1, збільшуючи величину пропозиції від Q* до Q1.

Якщо доходи зменшуються, то простежується зворотний ефект: крива попиту D переміститься вліво, що викличе надлишок пропозиції, тому ринкова ціна зни­зиться і ліквідує цей надлишок .

Вплив збільшення попиту на рівноважну ціну Вплив зменшення попиту на рівноважну ціну

Випадок 2. Пропозиція збільшується, попит — незмінний

Припустимо, витрати на виробництво товарів зменшуються. Це позитивно впливає на збільшення пропозиції. Крива пропозиції переміститься вправо в юження S1, що приведе до зниження рівноважної ціни від P* до P1 та збільшення ринкової рівноваги від Q* до Q1.

Вплив збільшення пропозиції на рівноважну ціну. Вплив зменшення пропозиції на рівноважну ціну.

Якщо витрати на виробництво товарів зростуть, то матиме місце зворотний ефект: крива пропозиції S переміститься вліво, рівноважна ціна підвищиться, а ринкова рівновага зменшиться.

Випадок 3. Попит і пропозиція збільшу­ються (зменшуються) однаково

Якщо попит і пропозиція однаково збільшаться, то ціна залишається сталою (Р*), а ринкова рівновага зросте (Q*→Q1). Якщо ж попит і пропозиція однаково змен­шаться, то рівноважна ціна не зміниться, а ринкова рівновага зменшиться.

Моделюючи різні зміни попиту й про­позиції, можна визначити їх вплив на рівноважну ціну. Виникає запитання: які чинники, крім попиту й пропозиції, можуть вплинути на механізм установлення рівноважної ціни? Це здатна зробити дер­жава, яка законодавчо запроваджує най­нижчий чи найвищий рівень цін (міні­мальну або максимальну ціну).

Вплив однакового збільшення (зменшення) попиту і пропозиції на рівноважну ціну

Максимальні та мінімальні ціни

Запровадження максимальних цін, або стелі цін, що відбу­вається в законодавчому порядку, передбачає контроль за ви­сокими цінами та доходами. Максимальні ціни можуть бути встановлені на різних рівнях відносно рівноважної ціни: вище, нижче та на рівні Р*. Тільки у випадку, коли вони встановлюються нижче рівня рівноважної ціни, їх дія є результативною. Ринковий механізм пни цьому не може реалізувати свої можливості щодо збалансування величин попиту й пропозиції, він втрачає розподільчу функцію. А дія законів попиту і пропозиції призупиняється.