Сторінка
2

Особливості ринків факторів виробництва

Величина, на яку кожна додаткова одиниця ресурсу дає приріст витрат (витрат на ресурси) називається граничними витратами на ресурси (ГВтР). Отже, правило використання ресурсів звучатиме:

Для фірми буде прибутковим застосовувати додаткові одиниці ресурсу до тієї точки, в якій ГПГВ даного ресурсу дорівнює ГВтР.

Графічно, криву попиту на ресурс можна відобразити так:

Слід зауважити, що крива ГПГВ є кривою попиту на ресурс на чисто конкурентному ринку.

Візьмемо, наприклад, ставку заробітної плати. На чисто конкурентному ринку ставка зарплати встановлюється сукупною, чи ринковою, пропозицією праці чи ринковим попитом на неї. Одна фірма ніяк не може вплинути на дану ставку. Це означає, що сукупні витрати на ресурси зростають точно на величину існуючої ставки зарплати для кожного додатково найнятого працівника; ставка заробітної плати і граничні витрати на ресурс (ГВтР) дорівнюють.

			Звідси, фірма буде наймати працівників до тієї точки, в якій ставка заробітної плати (чи ГВтР) дорівнює їх ГПГВ, якщо тільки вона наймає працівників в умовах конкуренції.

Відповідно, використовуючи дані таблиці 1 (колонка 6), знаходимо, що якщо ставка заробітної плати дорівнює 13,95 дол., то фірма буде наймати тільки одного працівника, тому що перший працівник забезпечить приріст сукупного доходу на 14 дол. і трохи менше – 13,95 дол. – приріст сукупних витрат. Для кожного наступного працівника ГВтР більші від ГПГВ і це означає, що для фірми невигідно наймати нікого із цих працівників. Якщо ж ставка зарплати складає 11,95 дол., то, застосовуючи ту ж аргументацію, побачимо, що фірмі вигідно наймати як першого, так і другого працівника. Аналогічно, якщо ставка зарплати буде дорівнювати 9,95 дол., то наймуть трьох працівників, якщо 7,95 – то чотирьох і т.д.

Очевидно, що графік ГПГВ відображає попит фірми на працю, тому що кожна точка на цьому графіку (кривій) показує число працівників, яке наняла б фірма при кожній можливій ставці заробітної плати.

3. Припустимо, що фірма продає свою продукцію на ринку з недосконалою конкуренцією. Чиста монополія, олігополія та монополістична конкуренція на ринку продукції означають, що крива попиту на продукцію фірми полого спадає, тобто фірма повинна приймати більш низьку ціну на продукт, щоб збільшити його реалізацію.

Згідно із таблицею 2 бачимо:

Попит на ресурс: реалізація продукту в умовах недосконалої конкуренції.

Таблиця 2.