Сторінка
2
Наш вибір вплине на результат. Виходячи із комбінації 5 дол. – 2000ц, ми побачимо, що процентне зменшення ціни складе 20% ((5-4)/5), а процентне збільшення кількості продукції – 100%((4000-2000)/2000). Підставивши ці дані в формулу ми отримаємо результат, який дорівнює 5 (100/20). Проте, виходячи із комбінації 4 – 4000, ми побачимо, що процентне збільшення ціни складе 25%, а процентне зменшення кількості продукції - 50%. Коефіцієнт = 2 (50/25). Хоча і в одному, і в другому випадках попит еластичний, проте ми маємо різну ступінь еластичності. Для запобігання цього затруднення економісти договорились про робочий компроміс, який полягає у використанні в якості вихідної бази вирахувань середніх із аналізуємих рівнів ціни і кількості питаємої продукції. Наприклад, у випадку з ціновим інтервалом від 5 до 4 дол. базовою є ціна 4,5 дол., і кількість, яка дорівнює 3000ц. Тоді процентна зміна ціни складе 22%, а процентна зміна кількості продукції – біля 67%, звідси коефіцієнт еластичності буде дорівнювати 3.
Звідси, з метою зручності в обчисленні відома нам формула змінюється:
Еd= (зміна кількості/(сума кількості/2)) / (зміна ціни/(сума ціни/2)) – формула центральної точки.
Підрахувавши по формулі числові дані, які відповідають інтервалу від 5 до 4 дол., ми отримаємо:
Еd=(2000/(6000/2)) / (1/(9/2))=3,00, що означає, що при коефіцієнті еластичності, який дорівнює 3, збільшення (зменшення) ціни на 1% приведе до зменшення (збільшення) кількості питаємої продукції на 3%.
3. Найпростіший спосіб перевірити чи еластичний, чи нееластичний попит – це визначити що стається із загальною виручкою, чи грошовим надходженнями, в випадку зміни ціни.
|
| |||
|
Це пояснюється тим, що втрата виручки, від зниження ціни одиниці продукції (Р2Р1АС), менша приросту виручки, отриманого завдяки розширенню продаж (Q1CBQ2) внаслідок зниження ціни. Наприклад, зниження ціни на 1 дол. щодо першопочаткової кількості проданого зерна в 2000ц веде до втрати 2000 дол., однак зниження ціни збільшує обєм продаж на 2000ц, що дає додаткові 8000 дол. (2000*4). Таким чином, чистий ріст загальної виручки складає 6000 (8000 – 2000) дол.
Слід відмітити, що при еластичному попиті збільшення ціни приведе до зменшення загальної виручки. Тому, що приріст загальної виручки, визваний зростанням ціни одиниці продукції (Р2Р1АС), менший ніж втрата виручки, повязана з паралельним скороченням продаж (Q1CBQ2).
Якщо попит нееластичний, загальна виручка продавця змінюється у тому напрямку, що і ціна товару. Невелике розширення продаж виявиться недостатнім для компенсації зниження виручки, отримуємої з одиниці продукції, так що в кінцевому результаті загальна виручка зменшиться. Відповідно ріст ціни приведе до збільшення загальної виручки (приклад з хлібом).
При одиничній еластичності збільшення чи зменшення ціни ніяк не вплине на загальну виручку. Втрата виручки при зниженні ціни продукції буде компенсована відповідним розширенням продаж, і навпаки, приріст виручки, отриманий завдяки росту ціни одиниці продукції, буде точно компенсований втратою виручки, викликаної відповідним скороченням кількості питаємої продукції.
4. Фактори цінової еластичності попиту:
q Важливість товару для споживача (попит на предмети розкоші – еластичний, на предмети першої необхідності – хліб, енергія – без них ми не проживемо – нееластичний (ніхто не відмовиться від операції на апендицит тому, що ціни на операцію подорожчали, а якщо кон’як та ізумруди подорожчають, їх можна не купувати, і, прийнявши таке рішення, ніхто не зіткнеться з великими неприємностями)).
q Рівень замінюваності товару (чим більше товарів-замінників, тим еластичніший попит на даний товар (хтось із конкуруючих продавців може збільшити ціну, тоді споживачі перейдуть до іншого продавця, який продає аналогічний товар, чи товар-замінник (пшениця на ячмінь, овес; шкіра на дермантин і т.д.)).