Сторінка
3

Вимоги ГАТТ/СОТ щодо митного регулювання

Компенсаційне мито стягується у разі:

* увозу на митну територію тієї або іншої країни товарів або інших предметів, при виробництві або експорті котрих прямо чи побічно використовувалися субсидії, якщо такий увіз завдає або загрожує завдати шкоди вітчизняним виробникам подібних чи безпосередньо конкуруючих товарів або перешкоджає організації і розширенню виробництва подібних товарів;

* вивозу з митної території тієї або іншої держави товарів, при виробництві або експорті котрих прямо чи побічно використовувалися субсидії, якщо такий увіз завдає або загрожує завдати шкоди загальнодержавним інтересам.

Ставка компенсаційного мита, як правило, не перевищує виявленого розміру субсидій.

Спеціальне мито стягується:

* як захисний захід, якщо товар увозиться на митну територію тієї або іншої держави в таких обсягах або на таких умовах, що завдають або загрожують завдати шкоди вітчизняним виробникам подібних або безпосередньо конкуруючих товарів;

* як захід попередження учасників зовнішньоекономічних зв'язків, які порушують загальнодержавні інтереси в цій галузі, а також як запобіжний захід недобросовісної конкуренції у випадках, зазначених у національному митному законодавстві.

Ставка спеціального мита встановлюється в кожному окремому випадку.

"Сезонне", або "тимчасове", мито стягується з ввозу або вивозу окремих товарів і предметів протягом певного періоду (звичайно він не перевищує трьох-чотирьох місяців). Цей вид мита забезпечує захист внутрішнього ринку держави в сезонний період, наприклад у сезон збору місцевого врожаю.

"Протекціоністське" мито встановлюються державою (або групою держав) для захисту національної промисловості і сільського господарства від конкуруючих імпортних товарів іноземного походження.

Проте відповідно до принципів Підсумкового акта першої Конференції ЮНКТАД право на стягнення протекціоністських ставок митного оподаткування було надано лише країнам, що розвиваються.

4. Україна на шляху дотримання вимог ГАТТ/СОТ

щодо митного регулювання

Після тривалої перерви в переговорах по приєднанню України до Світової Організації Торгівлі (СОТ), в червні 2000 року відбулось чергове сьоме засідання Робочої групи по приєднанню України до СОТ. Починаючи з цього періоду почали відбуватись значні зміни законодавства України, спрямовані на гармонізацію у відповідності до вимог ГАТТ/СОТ. На восьмому засіданні Робочої групи Україною було надано план першочергових заходів з метою гармонізації законодавства у відповідності до вимог системи угод ГАТТ/СОТ. Планом першочергових заходів було передбачено введення в дію визначеного переліку проектів законів з метою вирішення пріоритетних питань гармонізації національного законодавства. До такого переліку було включено двадцять проектів Законів України, зокрема, щодо внесення змін до законів України “Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції”, “Про страхування”, “Про телебачення і радіомовлення”, прийняття Податкового та Митного кодексів, приєднання до низки міжнародних угод та конвенцій.

Вимоги до законодавства країн-членів СОТ та країн, що мають намір приєднатись до цієї організації, формалізовані в Угодах Уругвайського Раунду Багатосторонніх Торговельних Переговорів 1994 року.

Починаючи з 1998 року Інститут проводить моніторинг чинного законодавства України, проектів Законів України, що знаходяться на розгляді Верховної Ради України, та здійснює їх аналіз на відповідність вимогам Генеральної Угоди з Тарифів і Торгівлі, яка була укладена в 1947 році та змінена за рішенням Сторін ГАТТ у 1994 році.

Одним із пунктів Плану першочергових заходів передбачалося прийняти Митного кодексу України, в якому будуть встановленні правила визначення митної вартості товарів у відповідності до вимог ГАТТ.

До цього часу методика визначення митної вартості встановлена Статтею 16 Закону України “Про Єдиний митний тариф” (№2097-XII від 5.02.1992р.) і виданою на виконання цього Закону Постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку визначення митної вартості товарів та інших предметів у разі переміщення їх через митний кордон України” № 1598 від 05.10.1998 р.

Норми статті 16 Закону “Про Єдиний митний тариф” та Постанови КМУ № 1598 не відповідають вимогам Угоди про правила митної оцінки.

11 липня 2002 року було прийнято новий Митний кодекс, яким питання визначення митної вартості врегульовано відповідно до норм Угоди про правила митної оцінки.

З часу введення в дію нового Митного кодексу, тобто з 1 січня 2004 року, проблема невідповідності українського законодавства нормам Угоди про правила митної оцінки буде знята.

6 квітня 1996 року Указом Президента України затверджено Концепцію трансформації митного тарифу України на 1996 - 2005 роки відповідно з системою ГАТТ/СОТ (Генеральна угода з тарифів та торгівлі Світової організації торгівлі). Концепція визначає основні принципи та напрямки поступової трансформації митного тарифу України для забезпечення гарантованого доступу до товарних ринків у рамках приєднання України до ГАТТ і її вступу в COT.

Висновки

Отже, можна зробити наступні висновки:

Основні тенденції в здійсненні зовнішньої митної політики в сучасній загальній системі держав визначаються тим, що більшість країн світу (понад 160) за основу побудови національних митних тарифів прийняли єдину міжнародну товарну класифікацію, так звану Брюссельську митну номенклатуру.