Сторінка
2
Аналіз за принципом Ейзенхауера
Відповідно до цього правила пріоритети встановлюються за такими критеріями, як терміновість і важливість справи.
У залежності від ступеня терміновості і важливості задачі розрізняються 4 можливостями їх оцінки і (у підсумку) виконанням:
1. Термінові / важливі справи. За них варто прийматися негайно і самому їх виконувати.
2. Термінові / менш важливі справи.
3. Менш термінові / важливі задачі. Їх не треба виконувати терміново. Але потрібно проконтролювати, щоб вони не перейшли в розряд термінових справ.
4. Менш термінові / менш важливі задачі.
Розглянуті аспекти самоменеджменту за своїм характером носять раціоналістичний підхід.
Задачі самоменеджменту враховують і такий фактор діяльності людини, як біологічний, який містить у собі поняття природного ритму роботи індивідуально для кожної людини і поняття біоритмів.
Працездатність кожної людини піддається визначеним коливанням, які відбуваються в рамках природного ритму. Говорять звичайно про «людину ранку» чи «жайворонка» і про «людину вечора» чи «сову». Пік працездатності припадає в них на різні періоди дня. Кожний з нас може пристосуватися до цих коливань своєї працездатності. Необхідно вивчити свої особливості і використовувати ці закономірності у своєму розпорядку дня.
У житті кожної людини присутні і впливають три різні потоки енергії:
- фізичний ритм (впливає на фізичну силу і на силу волі);
- психічний ритм (обумовлює динаміку почуттів, настроїв, творчих сил);
- інтелектуальний ритм (впливає на розумові здібності).
Оскільки тривалість окремих періодів різна (23, 28 і 33 дні), у кожної людини завжди спостерігаються різні, постійно мінливі комбінації характеристик фізичного, психологічного й інтелектуального стану.
Облік свого індивідуального біоритмічного стану дозволяє поліпшити свою працездатність, з огляду на нього при складанні планів роботи.
Внутрішній шлях самовдосконалення набагато важчий, хоча й окупається в багато разів більше. Результати його відчуваються практично відразу, якщо Ви знайшли свій справжній, індивідуальний, свій неповторний шлях. Ось тут важлива не зовнішня сторона благополуччя (хоча це є лише наслідком внутрішніх причин), а стан внутрішнього щиросердечного комфорту, визначення справжніх цілей і бажань. Найчастіше ми прагнемо того, що не є нашим власним бажанням, а визначено бажаннями, цілями соціуму, у якому ми знаходимося. Саме тому досягнення поставлених цілей відбувається дуже важко, з великими зусиллями чи взагалі не здійснюється. Ми спонукувані якимись потребами, які, насправді, не є нашими, а продиктовані нашими рідними, близькими, учителями, знайомими й ін. Рухаємося потоком, не усвідомлюючи себе повноцінною одиницею Всесвіту і світу. А потім виявляємося зануреними в різного роду проблеми, неприємності.
Тому, у першу чергу, керівники повинні навчитися не ототожнювати себе з іншими, визначити границі свого «я», вивчити його слабкі та сильні сторони. Знайти свою справжню волю, що є воля внутрішня, це воля духу, воля думок і вчинків.
У самій людині закладене все необхідне для того, щоб жити, розвиватися, удосконалюватися, допомагати собі самій справлятися зі своїми проблемами. Кожна людина створена так, щоб зуміти допомогти собі самій.
3. Планування та основні принципи в самоменеджменті
Як правило, усякий процес ґрунтовного самоменеджменту починається зі встановлення цілей і планування.
От можлива схема дій для первісної стадії:
Алгоритм постановки цілей:
1. Перебування цілей (аналіз цілей).
Що я хочу?
- особисто (життєві цілі)
- професійно (кар'єрні цілі).
2. Ситуаційний аналіз
Що я можу? Сильні і слабкі сторони. Ситуація, оточення.
- особисто
- професійно
3. Формулювання цілей (планування цілей)
- особисто (план життя).
- професійно (план кар'єри).
Плани: на все життя, річні, квартальні, тижневі, денні.
У плануванні повинне бути правильна відповідність частки визначеності і пластичності плану, тому що тут можлива помилка в обох напрямках. Краще складати плани як можна більш визначені, тому що чітка картина робить динамічний творчий вплив на виконавця; але будьте готові, проте, у будь-який час модифікувати свій план, і неодноразово, якщо для цього виникнуть які-небудь розумні і вагомі причини.
Варто підкреслити важливість етапності в індивідуальному розвитку (ковзної системи перерозподілу пріоритету і спеціалізації).
Загальними рекомендаціями можуть бути наступні принципи само менеджменту:
Принцип "Я не такий багатий, щоб купувати дешеві речі" - область його застосування і розрахунки.
Принцип Оккама: "не ускладнювати речі без необхідності".
В усіх своїх діях і думках варто шукати помилку.
Без розуміння минулого неможливо змінити майбутнє.
Мабуть, ніщо не приносить більшого щастя, чим можливість займатися улюбленою справою й отримувати за це гроші.
Грандіозні речі робляться грандіозними засобами.
Плануйте, скільки часу займе та чи інша справа. Навіть не намагайтеся уникнути планування і раціоналізації своєї діяльності.
Застосовуйте "зблокування" робіт при складанні планів усіх рівнів. Використовуйте принцип комплементації цілей.
Регулярно використовуйте особистий щоденник для емоційного саморозвантаження.
Вживайте спеціальні заходів для подолання перешкод.
Проводячи планування, записуйте терміни, задачі, активність, розподіл часу в щоденнику.
Починаючи робити що-небудь "часооб’ємне", неодмінно звертайтеся до т.зв. "листка саморозвантаження", який може виглядати, наприклад, так:
1. Навіщо взагалі це робити?
2. Чому саме я?
3. Чому саме зараз?
4. Чому в цій формі?
Не відводьте занадто багато часу чисто рутинним заняттям. Використовуйте формуляри і технічні засоби для виконання рутинної роботи. Не займайтеся занадто довго несуттєвими деталями якої-небудь однієї задачі, якщо є більш важливі справи.
У перервах між виконанням окремих справ не слід вести подовгу приватні розмови. У наші дні розмови - звичайно порожня витрата часу. Древні, як і більшість сучасних людей Сходу, говорили тільки тоді, коли в них було що сказати.
Завантажити реферат