Сторінка
1

Профілактика глистяних захворювань

Серед 250 видів гельмінтів, які здатні паразитувати в організмі людини, в Україні поширено 30 видів. А у зв'язку з міграцією населення, що стала пожвавленою останнім часом, ймовірне завезення ще й "екзотичних" паразитів, які можуть прижитися на наших теренах і стати нам "рідними".

В Україні щороку офіційно реєструють понад 600 випадків гельмінтозів на 100 тис. населення, 80% яких припадають на дітей, - каже професор Сергій Крамарев. - Але справжня кількість хворих на гельмінтози в Україні значно більша! Взяти до уваги хоча б такий факт: за статистикою, у 2004 році в нашій державі виявили 320 814 випадків гельмінтозів, водночас аптечна мережа продала аж 4 165 500 упаковок антигельмінтних препаратів.

В Україні 75% виявлених паразитозів становить ентеробіоз, 20% - аскаридоз. Тими чи тими гельмінтами уражена п'ята частина дітей, які відвідують дитячі заклади.

Останнім часом у нас стало більше гельмінтозів, які раніше були рідкісним явищем. Ідеться про опісторхоз, ехінококоз, дирофіляріоз тощо. Зокрема, кількість випадків останнього паразитозу зросла у 52 рази! А переносять збудників дирофіляріозу звичайнісінькі комарі. Почастішав токсокароз, збудником якого є собачі аскариди. Відомо, що тільки в 1 г собачих фекалій міститься 40 млн яєць токсокарозу.

Попри зростання в Україні кількості гельмінтозів, ВООЗівська стратегія боротьби з ними на 2001-2010 роки, на жаль, щось у нашій державі не дуже відчувається. Фахівця-паразитолога серед дня із свічкою з вогнем не знайдеш та й сама галузь паразитології вважається неперспективною. Тож недаремно гельмінтози виявляють зазвичай випадково.

Гельмінти - це одні з найдавніших істот на білому світі, тому ступінь виживання у них дуже високий. Дорослі особини чудово почуваються без кисню та світла, до того ж мають "залізні" нерви, яким людина може тільки позаздрити. Найбільші особини сягають до 20 м довжини, найменші - всього кілька міліметрів.

Небезпечними для людини можуть бути і дорослі паразити, і їхні личинки. Залежно від різновиду гельмінти можуть паразитувати в тонкій і товстій кишках, печінці, жовчному міхурі та жовчних протоках, шлунку, кровоносних судинах, м'язах, тканині мозку, очних яблуках.

Гельмінти здатні до переміщень в організмі людини. Личинки легко розносяться по організму кровотоком, а для дорослих особин неважко переповзти з одного місця на інше, для деяких видів - навіть крізь м'язи.

Гельмінти не лише "об'їдають" господаря, вони ще й зумовлюють найрізноманітніші хвороби його органів та систем організму.

В організмі людини гельмінти можуть зумовлювати широкий спектр патологічних змін. Найчастіше паразитози себе видають зниженням імунітету, апетиту, частими респіраторними хворобами, алергією, порушеннями травлення, нервовими розладами, анемією, болем у м'язах тощо. Уражені гельмінтами діти вередливі та плаксиві, перебірливі у харчуванні.

Перше, що згадає пересічна людина, коли їй сказати про діагностику гельмінтозів, - це аналіз калу на яйця глистів (ентеробіоз). Однак самі фахівці, зокрема, професор Катерина Бодня, кажуть, що цей аналіз не завжди проводиться високоякісно. Значною мірою якість аналізу залежить від добросовісності лаборанта. До того ж перелік гельмінтів далеко не закінчується на ентеробіозі.

Переважну більшість гельмінтів не можна виявити за аналізом випорожнень. Для цього потрібно робити значно складніші та інформативніші аналізи - серологічні дослідження крові на наявність антигенів до певного виду гельмінта. Фахівці стверджують, що в нас достатньо лабораторій, які проводять такі аналізи, та все ж є одне суттєве "але". На жаль, на відміну від безкоштовного аналізу калу, серологічні дослідження в Україні проводять лише на комерційній основі. А якщо лікар запідозрює не один, а кілька видів гельмінтів? До того ж ніхто не відстежує періодичність проведення таких аналізів з профілактичною метою, як то є, скажімо, з тим же ентеробіозом.

З усього викладеного високопрофесійними фахівцями слухачі зробили висновок: серологічні дослідження на гельмінти мають бути такими ж обов'язковими і доступними, як флюорограма чи гінекологічний аналіз (для жінок), урологічний (для чоловіків)

Захиститися від зараження яйцями чи личинками гельмінтів людина може, дотримуючись елементарних правил гігієни. Якщо мити з милом руки перед кожним вживанням їжі, після гри з кішкою чи собакою, відвідання туалету, то ефект захисту буде досить високим.

Ефективними є засоби зміцнення імунітету. Якщо імунна система людини буде потужною, то є висока ймовірність, що яйце гельмінта не затримається в її організмі. Воно пройде всіма відділами травного тракту і вийде назовні.

Та таких заходів профілактики все-таки замало. Якби нам ще на рівні держави виробити таку культуру гігієни, як у Європі! Там є нормою мити та чистити за допомогою пилососів тротуари, прибирати в громадських місцях за своєю собачкою екскременти, накривати дитячі майданчики з піском спеціальними кришками.Для лікування глистових хвороб є специфічні медикаментозні препарати, які призначає лікар, та перевірені практикою народні методи. Підбір ліків та схема лікування зумовлюється типом гельмінтозу, тяжкістю його перебігу.

Якщо є підозра на гельмінтоз, але не встановлено, які саме глисти в людини, народна медицина пропонує універсальні глистогінні засоби. Рекомендується якомога більше їсти моркви, пити морквяного соку. Допомагає настій березових бруньок. Беруть чайну ложку бруньок, заливають склянкою води, кип'ятять на водяній бані протягом 30 хвилин і настоюють дві години. Приймають настій протягом тижня по ? склянки двічі на день. Також рекомендується натще серце пити по 200 г соку спілої дині. Тільки за умови, що диня вирощена без отрутохімікатів, бо тоді сік дині може зумовити сильне отруєння.