Сторінка
2
Засоби для парентерального харчування
Парентеральне харчування необхідне при захворюваннях що супроводжуються гіпопротеінемією (зменшена загальна кількість білка в крові) різного походження (голодування, авітамінози, виснаження організму), а також при підготовці до операцій ослаблених хворих, при порушенні ентерального харчування: при непрохідності ШКТ, тривалій блювоті, проносах, важких інфекціях. Вище згадані сольові ізотонічні розчини підтримують тільки водно-сольовий обмін, але організму потрібні ще і енергетичні і пластичні матеріали (речовини, які дають енергію організму необхідні для синтезу білка). Отже, парентеральне харчування є необхідним у випадку, коли неможливо здійснити його природним шляхом, особливо у випадках білкового та енергетичного дефіциту.
З метою поповнення білка (амінокислот) використовують білкові гідролізати: гідролізат казеіну, розчин гідролізину, а також аміно пептид, амінокровін (одержують ферментативним гідролізом) гідролізати вводять в/в, при або через зонд в ШКТ. Відносяться препарати амінокислот – кислота глютамінова. Метіонін – ї незамінною амінокислотою необхідною для обміну білків і росту організму. Метіонін проявляє ліпотропну дію, здатність удаляти надлишок жиру із печінки, тому використовують при захворюваннях печінки, дистрофіях, атеросклерозі.
Цінною енергетичною речовиною є глюкоза, яка використовуються у вигляді ізотонічного розчину (5%) і гіпертонічного р-ну (10-40%). Ізотонічний розчин вводять для поповнення організму рідиною як плазмозамінник. Введення гіпертонічного розчину глюкози застосовують при небезпечних набряках тканин, легень, мозку. Збільшується детоксикаційна функція печінки, скоротливість міокарда, розширюються судини, підвищується діурез.
Розчин глюкози призначають при гіпоклікемії, інфекційних хворобах, захворюваннях печінки, захворюваннях серця, набряку легень, різних токсоінфекціях, розчини глюкози вводять при шоку, колапсі. Глюкоза є компонентом плазмозамінних і протишокових рідин. Розчин глюкози з метиленовим синім застосовують при отруєнні синильною кислотою.
Для поповнення енергозатрат організму зараз використовують ультра емульсії жирів: ліпофундин, ліпіфізин (із соєвої і бавовняної олії).
Застосування жирових емульсій (в/в крапельно) в поєднанні з розчинами глюкози дає можливість забезпечити потребу організму в калоріях. Тим самим попереджається розпад білків організму, внаслідок чого амінокислоти приймають участь в енергетичному обміні (це у випадку нестачі жирів). До того ж жирові емульсії забезпечують потребу організму в не замінимих (ессенціальних) полі ненасичених жирних кислотах, необхідних для організму.
Література:
1. В.Г. Западнюк, М.О.Гарбарець. Фармакологія з рецептурою.
2. М.П.Скакун, К.А.Посохова. Основи фармакології з рецептурою.
1 2