Сторінка
4
Фіскальна політика на умовах збалансованого бюджету породжує ще одну категорію – мультиплікатор збалансованого бюджету. Він показцє наскільки грошових одиниць змінюється доход у разі зміни державного бюджету на грошову одиницю, його обчислюють як:
,
де: mB – мультиплікатор державного бюджету;
зміна доходу;
- зміна бюджету.
Зміна доходу при одночастному застосуванні податків та державних витрат;
.
Якщо G
, то бюджет зводиться з дефіцитом, який покривається шляхом збільшення державного боргу. Якщо ж 
, то утворюється позитивне сальдо бюджету. Проведений аналіз впливу державного сектора на сукупний попит та рівноважний ВНП дозволяє сформулювати теоретичні принципи антициклічної політики держави.
1. При кризовому стані економіки уряд повинен проводити стимулюючу (експансіоністську) фіскальну політику. З цією метою потрібно збільшувати державні витрати і знижувати податки. Ці заходи ведуть до скорочення позитивного сальдо бюджету або навіть – до виникнення бюджетного дефіциту.
2. У випадку інфляційного перегріву економіки (інфляції попиту) повинна проводитися стримуюча (рестриктивна) фіскальна політика, тобто держзакупки повинні скорочуватися, а податки – зростати. Бюджетний дефіцит повинен змінитися наростаючим позитивним сальдо бюджету.
б) Політика вмонтованої стабільності
Політика вмонтованої стабільності спирається на вмонтовані стабілізатори, які працюють в режимі саморегулювання, забезпечуючи природне пристосування економіки до фаз ділової кон’єктури.
До вмонтованих стабілізаторів відносять:
1. Автоматичні зміни в податкових відрахуваннях ( прогресивна шкала оподаткування);
2. Соціальні виплати та допомога по безробіттю;
3. Індексація доходів у зв’язку з інфляцією.
Політика вмонтованої стабільності
К – державні витрати дорівнюють податковим надходженням;
G – державні витати;
Т – податкові надходження;
Q2 
Q1 - зростання ВНП збільшує податкові надходження до бюджету;
Q1 Q3 – зменшення ВНП зменшує податкові надходження до бюджету.
4.Бюджетно-податкова політика в дії. Вплив податків на рівень споживання і обсяг ВНП
(С-С1) – величина податків або 
- податковий приріст;
С – споживання.
Вплив податків на ціну
Р1 – ціна, збільшена на величину податків;
Е1 – величина попиту при ціні Р1 і нова точка рівноваги Д та S1;
Q1 – обсяг реалізації при ціні Р1 (
Бюджетно-податкова політика моделі IS – LM.
Бюджетно-податкова політика стосується загальних витрат і її зміна впливає на розміщення лінії IS.
Вплив прямих податків на ринок ресурсу праці.
1. Введення податку зменшує пропозицію праці ( крива LS2 ). Рівновага LS і LD переміщується в точку Е1.
2. Точка Е – рівновага LD та LS до введення податку.
3. Е1Е2 – відрізок, що зображає величину податку на доход;
W1 - зарплата до опорядкуваня;
W2 - зарплата після опорядкуваня.
4. Площа фігури W1E1E2W2 – величина податкових надходжень до бюджету за умови, що платниками податку є L1 осіб і кожна особа сплачує Е1Е2 податку.
5. W1E1E2W2 - це вигоди від оподаткування держави ( доход бюджету).
6. Загальні витрати - 
Е1ЕЕ2.
7. WEE2 - втрати працівників від скорочення доходів.
8. E1EW – втрати підприємців від скорочення прибутків через:
a) скорочення обсягів виробництва від скорочення зайнятості,
b) зростання витрат на виплату вищої зарплати через підвищення податків.
9. Якщо SW1E1E2W2 SE1EE2, то оподаткування вигідне.
10. Якщо SW1E1E2W2 
SE1EE2, то оподаткування збиткове.
11. Якщо SW1E1E2W2 = SE1EE2, то введення податків на державному рівні не принесло нічого, крім соціальної напруги.
Вплив акцизів, ПДВ на обсяги виробництва та рівень цін.
1) Т. Е1 – рівновага ринку до введення акцизу.
2) AS2 – пропозиція товару після введення акцизу Трансфертних виплат, обумовлює ріст ціни до Р2 і скорочення виробництва до у2.
3) E2W - величина акцизного податку.
4) SP2E2WP1 – величина акцизного збору.
5) Якби попит визначався точкою Е1, то при введенні акцизу лише ціна була б Р2 (за точкою D) і обсяг виробництва залишався би незмінним ( у1 ).
6) Але ріст ціни скорочує попит, рівновага переміщується в точку Е2 і обсяг виробництва скорочується до у2.
Завантажити реферат