Сторінка
7

Макроекономічні показники

Як свідчать наведені дані, у 1997 р. кінцеве споживання складало 83,7 %, валове нагромадження — 20,1 .%, а чистий експорт склав -3,8 % ВВП, розрахованого за ме­тодом витрат.

3. Згідно з розподільчим методом (за доходами) БВП — цс сума первинних доходів, створених резидентами країни за рік. Для обчислення ВБП розподільчим методом вико­ристовують таку формулу:

ВВП = ЗП + ВКП + ЗД + (НП - С)

де ЗП—заробітна плата найманих працівників, включаючи відрахування до страхових фондів;

ВКП — валовий корпоративний прибуток; він роз­поділяється па три частини: податок па корпоративний прибуток (ПКП), дивіден­ди (Д) та нерозподілений прибуток, як власне джерело інвестування виробницт­ва, включаючи й амортизацію (НДЇ); ЗД —змішаний доход, тобто доход некорпоративного (індивідуального) бізнесу; НП —неприбуткові податки, що включають по­датки на продукти та інші податки па ви­робництво і імпорт;

С — субсидії па продукти та інші субсидії, по­в'язані з виробництвом і імпортом;

(НП – С) —чисті неприбуткові податки. Заробітна плата найманих працівників сплачується роботодавцями у грошовій і натуральній формах. Вона включає власне заробітну плату і відрахувашія на соціаль­не страхування. Заробітна плата охоплює всі види заробіт­ків, у тому числі премії, доплати, надбавки, що нараховані у грошовій або натуральній формах незалежно від джерела фінансування, тобто за рахунок собівартості і прибутку, а також грошові суми, нараховані працівникам згідно з за­конодавством за псвідробдепий час (щорічні відпустки, святкові дні тощо). Заробітна плата враховується до відра­хування податків та інших утримань, які здійснюються стосовно найманих працівників. Відрахування па соціаль­не страхування здійснюються роботодавцями, аби забез­печити найманим працівникам у майбутньому право на отримання соціальної допомоги.

Неприбуткові податки — цс обов'язкові платежі, що і'х стягує держава з виробничих одиниць у зв'язку з вироб­ництвом і імпортом товарів та послуг або використанням факторів виробництва. Ці податки сплачують підприєм­ства незалежно від наявності прибутку. Вони складаються із податків на продукти та інших податків на виробництво. Щодо податків на продукти, то про це було сказано раніше. Інші податки на виробництво пов'язані з викори­станням факторів виробництва (землі, основного капіталу, робочої сили), а також включають платежі за ліцензії і дозвіл па заняття якою-небудь виробничою діяльністю та іп. До цих податків не відноситься податок па прибуток та прибутковийподаток з громадян.

Субсидії — цс поточні платежі, які держава надає під-присмствам у зв'язку з виробництвом, продажем та імпор­том товарів і послуг- або використанням факторів вироб­ництва для здійснення відповідної економічної і соціаль­ної політики в країні. Субсидії складаються із субсидій на продукти та субсидій па виробництво і імпорт. Субсидії на виробництво та імпорт включають субсидії, які підприєм­ства отримують від держави у зв'язку із використанням праці особливого контингенту (інвалідів, підлітків тощо), для стимулювання використання відповідних видів сиро­вини, енергії тощо, для зменшення шкідливих викидів у атмосферу, обробки і використання відходів виробницгва.

Валовий корпоративний прибуток — це частка валової доданої вартості, що залишається у виробників після відшкодування витрат на заробітну плату і чистих непри­буткових податків.

Змішаний доход — цс доход, що отримують домашні господарства, індивідуальні підприємці від функціону­вання Інкорпорованих підприємств. До цих підприємств належать невеликі фермерські та особисті підсобні госпо­дарства, майстерні, ресторани, магазини, перукарні, що с власністю окремих сімей або осіб, у яких вони самі й працюють, а також інші види вільної професійної діяль­ності. Змішаний доход створюється факторами вироб­ництва безпосередню в процесі виробництва. Розподілити його па окремі елементи первинних доходів (заробітну плату, прибуток та ін.) та відокремити один від одного практично неможливо. Тому він дістав назву змітаного доходу.

Валовий корпоративний прибуток і змішаний доход визначаютіля на валовій основі, тобто до відрахування споживання основного капіталу (амортизації).

Для економіки в цілому валовий корпоративний при­буток і змішаний доход розраховують як різницю між ВИП І оплатою праці найманих працівників та чистими непри­бутковими податками. Це є особливістю розподільчого методу. Звичайно, показники корпоративного прибутку і змішаного доходу можна було б обчислити на основі бух­галтерської звітності. Ллс де с дуже трудомісткого і склад­ною справою. Тому в економічній практиці розподільчий метод мас другорядне значення і обмежене застосування. У таблиці 3 наведені дані про структуру ББП України, розрахованого за категоріями доходу.

Т а б л. 3. структура ВВПУкраїни за категоріями доходу* (в %)