Сторінка
2
Протилежне даному судження буде судження загальнозаперечувальне:
“Усі злочини не вчиняються через необачність” (кількість залишилася незмінною, змінено тільки якість судження).
5. Формалізувати судження: “Не існує таких суджень, які можна було б одночасно розглядати і як загальні, і як часткові”.
Формалізувати судження – значить зобразити його структуру за допомогою штучної мови логіки – символів.
У даному випадку через символи дане судження можна зобразити так:
а Ù b
де Ù - сполучний символ “і” (кон’юнкція), - знак заперечення.
6. Встановити дотримання основних законів правильного мислення у міркуванні:
“Свідок повинен давати правдиві свідчення.
Д. – свідок. .
Отже, Д. зобов’язаний давати справедливі свідчення”.
Запропоноване міркування – простий категоричний силогізм. Щоб визначити правильність даного міркування, потрібно дослідити чи дотримані основні правила простого категоричного силогізму.
Загальні правила категоричного силогізму:
І. Правила термінів:
1) в силогізмі повинно бути тільки три терміни; (дане правило дотримано)
2) середній термін повинен бути розподілений хоча би в одному з засновків (правило дотримане: середній термін є розподіленим у більшому засновку);
3) термін не розподілений в засновку, не може бути розподілений і в висновку (це правило також дотримане).
ІІ. Правила засновків:
1) хоча би один із засновків повинен бути ствердним судженням (правило витримане: обидва засновки - стверджувальні)
2) якщо б один із засновків – заперечне судження, то і висновок повинен бути заперечним (правило для даного міркування не застосовується через відсутність заперечувальних суджень в ньому).
3) хоча б один із засновків повинен бути загальним судженням (більший засновок – загальне судження, правило дотримане).
4) якщо один із засновків часткове судження, то і висновок буде частковим (менший засновок і висновок – часткові судження, правило дотримане).
Не було порушено жодного правила простого категоричного силогізму, отже дане міркування – вірне.
7. За допомогою таблиць істинності визначити, чи є логічним законом така формула: (( А Ù В) v (А Ù В)) = В.
Для перевірки того, чи є запропонована формула логічним законом, побудуємо таблицю істинності:
|
|
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
|
А | В | ((А Ù B) | v | (A Ù B)) | = | B |
1 | і | і | І | і | х | і | і |
2 | і | х | Х | х | х | і | х |
3 | х | і | Х | і | і | і | і |
4 | х | х | Х | х | х | і | х |
під і – знак істинності (правдивості);
х – знак хибності (неправдивості).
Виходячи з істинності та хибності кон’юнкцій (стовпчики 1 і 3), а також диз’юнкції (стовпчик 2) отримуємо, що рівність між правою і лівою частинами формули (стовпчик 4) спостерігається у всіх випадках. Тому дана формула є логічним законом.
8. Наведіть приклад І фігури простого категоричного силогізму; визначте його терміни й модус.
Широко розповсюдженим видом опосередкованих умовиводів є простий категоричний силогізм – який містить три категоричних судження – два засновки і висновок.
Простий категоричний силогізм – це умовивід про відношення двох крайніх термінів на основі їх відношення до середнього терміну. Логічний перехід від засновків до висновку в категоричному силогізмі базується на аксіомі силогізму: все, що стверджується чи заперечується відносно всіх предметів усякого класу, стверджується або заперечується відносно кожного предмету і будь-якої частини предметів цього класу.
Фігури силогізму – це його різновиди, які розрізняються місцем середнього терміна в засновках.
І фігура категоричного силогізму схематично виглядає так: