Сторінка
4

Логіка побудови та перевірки версій

При висуванні версії необхідно широко за­стосовувати аналогію. Вона лежить в основі розшуку злочинця за способом вчинення зло­чину. Як правило, версія повинна обґрунтову­ватись множинністю фактичних даних. При цьому велике значення має їх узагальнення на основі поєднання подібних суттєвих ознак і зв'язків багатьох відображених мисленням предметів.

Сутність пізнання версії полягає в розумовому дослідженні припущення, виведенні із нього висновків, їх деталізації.

Дослідження версій повинно відповідати таким вимогам:

1) з них мають бути зроблені всі логічні висновки,

2) судження повинні бути логічно узгоджені між собою,

3) результати перевірки окремих версій мають використову­ватись як основа побудови загальної версії,

4) послідовність перевірки версій повинна визначатись умовами розслідування.

Перевірка версій передбачає як попередню розумову діяльність слідчого, так і йо­го профілактичну роботу по виконанню запланованих слідчих дій й оперативно-розшу­ковик заходів. Усі версії мають перевірятися одночасно. Причому повинні бути перевірені всі судження, що випливають з них. Дані, які суперечать одні одним, мають перевірятися до усунення суперечностей.

Однією з умов повноти та об'єктивності розслідування є дотри­мання правил побудови таперевірки версій. Стосовно кожної неяс­ної чисумнівної обставини вчиненого злочину мають бути висунуті та перевіренівсі можливі нацей момент версії: не можна захоплюватися одними зних та ігнорувати інші на тій підставі, що вони здають­ся маловірогідними. Кожна версіямає бути достатньо обґрунтованоюй підлягає ретельній перевірці.Порушення цієївимоги породжує обвинувальний нахил у розслідуванні, який найчастіше є не так ре­зультатомнавмисної тенденційності слідчого, як наслідкомйого однобічності, захопленнятією чи іншоюверсією.Надійним засобом попередження такої необ'єктивності слідчого поряд з іншими є його постійний самоконтроль, уважне,критичне ставлення до матеріалів, правильна їх правова оцінка, глибока та всебічна перевірка всіх ви­сунутих версій.

Версія як ідеальна (уявна) логічна модель вчиненогозлочину, як було сказано вище, про­ходить у своєму розвитку три чітко окреслені послідовністадії, які відображають процес розслідування: -- виникнення (висунення) версії;

- аналіз (розробка) висунутого припущення та визначення ряду наслід­ків (обставин, подій, фактів), які логічно випливають із висунутого припущення;

- практична перевірка можливих наслідків та порівняння їх із тими, що врезультаті перевірки встановлені насправді. Якщо це порівняння засвідчить, що наслідки, які були логічно виведені аналі­зом змісту версії, насправді неіснують, то це означає, що висунута версія не відповідає об'єктивній істині і має бутивідкинута. Якщо ж можливі наслідки відповідають встановленим фактам дійсності, то висунутаверсія є вірогідною (можливою). Але вважати її достовір­ною (що відповідає дійсності) на цьому етапі поки що не можна, бо одні й ті самі наслідки можуть випливати з різних підстав, і не вик­лючено, що встановлені факти дійсностізумовлені іншою законо­мірністю(причиною),яка не охоплюється висунутою версією.На­приклад, якщо під часперевірки версії про розкрадання на фірмі “Х” було встановлено, що заступник директора останнім часом придбав багатодорогих речей, то це ще не означає, щовін причетний до роз­крадання,бовін отримавспадщину.

Поділпроцесу розвитку версії на три послідовні стадіїмає великепрактичнезначення. Побіжневрахування або ігнорування тієї чи іншої стадіїпризводить до суттєвих помилок у плануванні розсліду­вання і, як наслідок, — до порушення строків розслідування та його низької якості.Іноді слідчий, плануючи розслідування, обмежується формулюванням версій і переліком заходів їх перевірки, не аналізую­чи змісту версій, невизначаючи можливих наслідків (фактів, обста­вин), не зупиняючись на конкретнихпитаннях, які слід з'ясувати в кожнійз них.У результаті перелік заходів перевіркивисунутих версій виявляється неповним або випадковим.Розумова діяльність у процесі висування та аналізу версій охоплює сукупність встановлених у справіфактів, їх оцінювання таможливіпричини.

Через тещо справжня причина явища, яке перевіряється, фактично невідома, одразу виникають кілька версій, що виключають одна одну, конкурують між собоюдоти, поки не буде встановлено, які з них є безпідставними, аяка відповідаєоб'єктивній істині.

Зі структури версії як логічної моделі розслідуваного злочину в цілому чи його окремих епізодів випливає, які елементицієї моделі є в наявності,а які відсутні й потребують додаткового пошуку та пе­ревірки для того, щоб модель стала повною. Виявлення під час пере­вірки версії нових фактів, невідомих до її висунення, підвищує сту­пінь її надійності. Спроможність версії не тільки пояснювати раніше відомі факти, а и виявляти нові — важлива умова можливості пере­вірки висунутого припущення, свідчення великого пізнавального значення криміналістичних версій.

Логічний процес побудовиверсій є єдиним длявсіх її різновидів(слідчої, судової, експертної, загальної, окремої).Версія не може бути продуктом необґрунтованих і надуманих здогадок іприпущень.

В основу версії мають бути покладені фактичнідані, які поділя­ються на дві основні групи.

1. Дані, отримані з різних джерел, які стосуються кримінальної справи.Вони можутьміститись у судових доказах, матеріалах оперативно-розшукової діяльності, актахвідомчих перевірок, заявах і по­відомленнях громадян, повідомленнях засобів масової інформації та в інших джерелах.Для побудови версій на основі даних цієї групи за­стосовують переважно такі логічні прийоми та формимислення, як аналіз і синтез, безпосередні та опосередковані (здебільшого індук­тивні) умовиводи.

2. Дані, які є результатом наукових узагальнень і безпосередньо не стосуються кримінальної справи. Цедані природничих, технічних та інших наук (криміналістики, судовоїмедицини, фізики, хімії), а та­кож отримані з життєвого та професійного досвіду слідчого, узагаль­нень слідчої, судової та експертної практики. Зокрема, велике значен­ня під час висунення версій мають результати кримінологічного ана­лізу і видова криміналістична характеристика злочину.

За допомогою аналогії, порівняння та дедуктивних умовиводів ці дані можуть бути використані як основа длявисунення версії.

Важливим є використання професійного досвіду слідчого, проте слід обережно підходити до обґрунтування версії за допомогою "слідчої інтуїції", бонепродуманий підхід до побудови та висунення версії недопустимий.

Здійснювана при розслідуванні перевірка логічно виведених з ви­сунутих припущень наслідків (фактів, явищ, закономірностей) спря­мована на те, щоб виявити, чи існують вони насправді.

Засоби та методи перевірки криміналістичних версійрізноманіт­ні і відрізняються від тих, які застосовують дляперевірки гіпотез у науковомупізнанні закономірностей природи та суспільства. Ці відмінності пояснюються передусімтим, що засоби й методи пере­віркикриміналістичних версійпризначені для практичного пізнання конкретного соціального явища —злочину — і спрямовані навирі­шення питання про винність або невинність конкретного суб'єкта. Тому вони мають відповідатисуворим критеріям надійності, право­мірності, моральності та припустимості. Здійснювана в умовах пев­ного правового режиму перевірка криміналістичнихверсій не можебазуватися назастосуванні нормативно несанкціонованих методів і засобів, методик, які науково не обґрунтовані і перебувають на стадії експериментальної перевірки.