Сторінка
1

Хімія білків

Формули білків: пеніцилін - С16Н18О4N2 молока - С1864Н3021О576N466S21 гемоглобін – С3032Н4876О872N780S6Fe4 Вміст білків: В м’язах людини – 80% В шкірі – 63% В печінці – 57% В мозок – 45% В кістках – 28%

Елементарний склад білків С – 50 – 54% Н – 6,5 – 7,3% О – 21,5 – 23,5% N – 15 – 17% S – 0,3 – 2,5% P, J, Fe, Si, Cu і т.д. мікроелементи

Методи: кріоскопічний осмометричний судиментації ультрацентрифузі

Лекція 1.

Урок № 8.

Тема лекції: Хімія білків.

Мета лекції: дати основні поняття по хімії білків: як високомолекулярних речовин, синтез. Перетворення в організмі, функції білків.

Тип уроку: лекція

Обладнання: підручник з хімії та біології, Величко „Роздатковий матеріал з органічної хімії”, таблиця „Структура білків”, опорні сигнали.

План лекції:

1. Загальна характеристика білків та їх класифікація.

2. Елементарний склад білків.

3. Властивості білків і будова амінокислот:

а) молекулярна маса білків;

б) розчинність білків;

в) амфотерність білків;

г) гідроліз білків;

д) денатурація білків;

е) кольорові реакції білків.

4. Хімічна будова білків. Їх структура:

а) первинна

б) вторинна

в) третинна

г) четвертинна

5. Висновки

Хід лекції

1. Загальна характеристика білків та їх класифікація.

На сьогоднішньому уроці ми познайомимося з азотовмісними високомолекулярними сполуками природного походження – білками.

Із органічних речовин, що входять в склад живих організмів, найбільш важливе в біологічному відношенні і найбільш складні по хімічній структурі є якраз білки. З ними ми зустрічаємось всюди, там де має місце життя, та його прояви.

Термін „білки” виник вперше в зв'язку із знаходженням в тканинах тварин і рослин речовин, що подібні по деяких своїх властивостях з яєчним білком (при нагріванні вони розкладаються). Ці речовини Мульдер в 1838 р. назвав протеїнами (з грец. proteous - перший), тобто вони являються важливими складовими живої матерії, без якої неможливе життя. Тепер слово „білки” це збірне поняття для цілого класу речовин, які мають багато спільного в складі та властивостях, що присутні в кожній живій клітині і утворюють там основну масу протоплазми.

Класичне визначення ролі білків як основи живого дано сто років тому що „життя це форма існування білкових тіл”. Ця фраза стала крилатою, в ній підкреслюється вирішальне значення білків для життя.

Всі білки в залежності від будови діляться на прості і складні.

Протеїни – практично зустрічаються в усіх тваринних і рослинних клітинах, в більшості рідин організму (плазмі крові, сиворотці молока і т.д.).

Амбуліни менші по масі від глобулінів та розинні у воді, а глобуліни в нейтральних солях. Прості білки складаються тільки з амінокисллт.

Протеїди – складаються з білкової та небілкової групи.

а) нуклеопротеїди – небілкова частина відноситься до нуклеїнових кислот;

б) небілкова частина хромопротеїдів забарвлені сполуки;

в) фосфопротеїди – мають у складі залишки фосфорної кислоти;

г) ліпопротеїди – небілкова частина – жири;

д) глюкопротеїди – небілкова частина – вуглеводи.

З вище сказаного видно яку різноманітну роль відіграють білки в організмі.

Вони контролюють тисячі хімічних реакцій, на них тримається вся біоенергетика – живлення, дихання, м’язове скорочення, білкові гормони розкачують маятник наших емоцій, імунітет теж залежить від білків.

2. Елементарний склад білків.

При хімічному аналізі білків були визначені їх складові елементи.

Елементарний склад білків в процентах від молекулярної маси буде наступний:

С – 50 – 54%

Н – 6,5 – 7,3%

О – 21,5 – 23,5%

N – 15 – 17%

S – 0,3 – 2,5%

В склад білків входять також: P, J, Fe, Si і т.д.

Найбільш постійним в складі білка є азот.

При вивченні хімічної структури простого білка було встановлено, що основною його структурною одиницею – мономером – являються амінокислоти. Таким чином білки – це високомолекулярні, органічні, N – вмісні біополімери, які складаються в основному з амінокислот.

3. Властивості білків і будова амінокислот.

а) Молекулярна маса білків – для визначення молекулярної маси існує ряд методів:

кріоскопічний

осмометричний

седиментації

Найбільш точним є метод седиментації який проводиться в ультрацентрифузі. Він заснований на різній швидкості осадження білків в залежності від молекулярної маси: з великою масою білки осідають при малій швидкості руху ротора центрифуги, а білки з малою масою - при високих швидкостях його руху.