Сторінка
2

Вступна лекція до курсу новітньої історії країн Європи та Америки (1918-1945 рр.)

Перший період епохи новітньої історії, який охоплює час з 1918-1945 рр. можна умовно поділити на ряд етапів.

Перший етап – 1918-1921 рр. Це час закінчення Першої світової війни, революції в Німеччині, Угорщині, Австрії, Словаччині, Росії, Україні, утворення незалежних держав у Центральній Європі, становлення біполярного світу.

Другий етап – 1921 – 1 вересня 1939 року. Це міжвоєнний період в історії Європи та Америки. Це роки відбудови економічного потенціалу країн (1920-1924 рр.), стабілізації політичного і економічного життя (1924-1928 рр.), світової економічної кризи (1929-1933 рр.). То був час руйнування виробничих сил, збіднення мільйонів людей у країнах Європи та Америки. У 1933-1939 рр. найбільш агресивні кола країн Європи та Америки розпочали підготовку до Другої світової війни.

Третій етап – 1 вересня 1939 р. – 9 травня 1945 р. Це роки Другої світової війни в Європі і Великої Вітчизняної війни для народів СРСР, це час небачених до того величезних бойових дій, людських і матеріальних втрат двох військових коаліцій.

3. Основні напрямки історіографії та джерельна база

В історичній науці по новітній історії країн Європи та Америки склалось два основних напрямки.

1. Західна історіографія. До останніх років для українських дослідників була майже недоступною (політичні проблеми і мовні перепони). Уній основна увага приділяється проблемам становлення Версальсько-Вашингтонської системи міжнародних відносин, розгляду причин і наслідків світової економічної кризи, появи тоталітарних режимів в Європі, бойових дій на фронтах Другої світової війни.

2. Радянська історіографія особливу увагу приділяла розробці проблем класової боротьби у країнах Європи та Америки у міжвоєнний період, ролі Комуністичних партій в тих процесах. У ній викривалась політика і практика фашистських режимів. Досить ґрунтовно розроблені питання бойових дій на території СРСР в роки Великої Вітчизняної війни.

3. Сучасна вітчизняна та зарубіжна історіографія значну увагу приділяє дослідженню ролі державних та політичних діячів, здійснює порівняльний аналіз важливих політичних процесів, виявляє їх взаємовплив на долю народів Європи та Америки у новітню добу.

Джерельна база курсу, як і історіографія новітньої історії країн Європи та Америки, також формувалася у двох напрямках: західний і радянський. Документи і матеріали, що зберігаються в країнах Європи та Америки, для багатьох дослідників в Україні недоступні із-за мовного бар’єру, перш за все. Збірники документів, в яких у скороченому вигляді опубліковані окремі документи і матеріали радянськими науковими установами, страждають певною тенденційністю в їх відборі і розташуванні. Разом з тим , слід сказати, що досить вагомою є джерельна база Великої Вітчизняної війни.

Таким чином, визначивши предмет, методи, принципи і функції навчальної дисципліни, обґрунтувавши її періодизацію, спираючись на існуючу історіографію та джерельну базу, ми можемо розкрити причини, характер та наслідки основних історичних явищ, подій і фактів, що мали місце в країнах Європи та Америки упродовж 1918 - 1945 рр. Одночасно ми визначимо місце цього історичного періоду в загальній історії народів Європи та Америки.

Література:

1. Бережков В. М. Страницы дипломатической истории 4-е.изд –М., 1987 611с.

2. Вторая мировая воина в воспоминаниях. –М., 1990. 551с.

3. Говард М. Большая стратегия. Август 1942 – сентябрь 1943. –М., 1980. 464 с.

4. Год кризиса 1938-1939. Документи и материалы. –М., 1990. Т.1-2.

5. Грушевский М.С. На порозі нової України. –К., 1991. 120 с.

6. Документи и материалы кануна второй мировой войны 1937-1939. –М., 1981. Т.1-2.

7. Ефимов Г.К. Устав ООН: инструмент мира. –М., 1986. 131с.

8. Иллюхин Р.М. Лига Наций 1919-1939. –М., 1962.

9. История внешней политики СССР 1917-1966. –М.,1986. Т.2. 691с.

10. История международных отношений и внешней политики СССР 1917-1987. –М., 1987. Т.1-2.

11. Крылов С.Б. История создания ООН. –М., 1960. 343 с.

12. Ллойд Джордж. Правда о мирных договорах. –М., 1957. Т.1-2.

13. Локарнская конференция 1925г. Документы –М., 1959. 511с.

14. Майский И. М Воспоминания советского дипломата 1925-1945. –М., 1987. 711с.

15. Алатри П. Происхождение фашизма –М., 1961. 461с.

16. Брандт В. Воспоминания –М., 1981. 521с.

17. Вебер А.Б. Классовая борьба и капитализм. Рабочее и профсоюзное движения XX в. –М., 1991. 391с.

18. Желев Ж. Фашизм. Тоталитарное государство. Перевод с болгарского –М., 1991. 391с.

19. Забастовочная борьба трудящихся. Конец XIX – 70-е годы XX ст. Статистика 391с.

20. Идеология международной социал-демократии в период между двумя мировыми войнами –М., 1984. 296с.