Сторінка
5

Трансформація форм власності в Україні

О.С.Степановських зазначає також, що результати соціально-екологічного прогнозування можуть бути використані в певних напрямках для досягнення таких цілей:

• обґрунтування, науковий аналіз перспективних напрямків, довгострокових програм раціонального природокористування; встановлення об'єктивних зв'язків у процесах соціально-економічного розвитку і задоволення потреб у природних ресурсах;

• обґрунтування чинниками природокористування альтернативних варіантів соціально-економічного розвитку;

• обґрунтування перспективного використання природно-ресурсного потенціалу планети, країни, регіонів.

• Прогнозування розвитку соціально-екологічних систем можливе за допомогою системного підходу та соціально-екологічного моделювання на основі принципів соціальної екології. Наукове прогнозування в такому вигляді може стати дійсною основою для планування та управління природними ресурсами людства, всією глобальною соціоекосистемою.

В сучасній науці виділяють такі головні напрямки соціально-екологічного прогнозування:

1. Пошуковий, що виходить з наявної ситуації у взаємовідносинах суспільства та природи і відслідковує можливі шляхи розвитку до майбутнього стану сопіоекосистем. Прикладом можуть слугувати прогнози глобального розвитку, створені на основі вищеописаних моделей WORLD-2 та WORLD-3, в яких за допомогою екстраполяції існуючих тенденцій робились висновки щодо можливого майбутнього людства.

2. Нормативний, який веде назад від нормативно оцінених майбутніх станів системи «суспільство-природа» до сучасних дій по досягненню бажаних результатів і передбачає визначення необхідних механізмів для їх реалізації. Прикладом такого прогнозування може бути прогноз, розроблений щодо ліквідації «озонової діри» в атмосфері нашої планети, який, взявши за основу кліматичні моделі, визначивши мету - ліквідація «озонової діри», вказав на необхідність розробки та реалізації комплексу глобальних заходів по вирішенню даної проблеми. Останні дослідження стану верхніх шарів атмосфери над Антарктидою продемонстрували слушність даного прогнозу та дієвість вжитих заходів.

Типологія соціально-екологічних прогнозів може бути представлена за допомогою часового та просторового критеріїв.

За часом їх прийнято поділяти на короткотермінові (до одного року), середньотермінові (до п'яти років), довготермінові (на десять і більше років) та наддовготермінові (на п'ятдесят і більше років), за масштабом (територією, простором, щодо якого робиться прогноз) - на локальні, регіональні та глобальні.

Соціально-екологічне прогнозування, як один з основних методів прикладної соціальної екології, ставить перед собою задачу передбачити можливу поведінку природних систем, зумовлену як природними процесами, так і впливом на них людини, віднайти такі стратегії соціально-економічного розвитку соціальних систем, які б, щонайменше, не призводили до критичних навантажень на природні системи і не ставили під загрозу природні умови існування людини.

В цілому соціально-екологічний прогноз - це отримане в рамках соціально-екологічної теорії вірогіднісне знання про майбутні характеристики і стани соціоекосистем, а також виявлені оціночним шляхом умови досягнення бажаного стану цих систем.

Література:

1. Бачинский Г.А. Социоэкология: теоретические и прикладные аспекты. - К., 1991. - С.76-138.

2. Гончаренко А.Н. Комплексное прогнозирование в системе «общество-окружающяя среда". - К., 1986.

3. Горелов А .А. Возможности метода моделирования в решении экологической проблемы // Философские проблемы глобальной экологии. -М., 1983. - С.215-230.

4. Екологія і культура / В.С.Крисаченко, С.Б.Кримський, М.А.Голубець та ін. Відп.ред. В.С.Крисаченко, В.Л.Храмова. -К., 1991.-С.211-234.

5. Комаров В.Д. Социальная экология. Философские аспекты. -Л., 1990. -С.158-180.

6. Моисеев Н.Н. Модели экологии и эволюции. - М., 1983.

7. Моисеев Н.Н. Наука, глобальные модели и перспективы человечества// Горизонты экологического знания. - М., 1986.С.179-200.

8. Моисеев Н.Н. Слово о научно-технической революции. - М., 1987.

9. Моисеев Н.Н. Экология человечества глазами математика.М, 1988.

10. Моисеев Н.Н. Человек, среда, общество. - М., 1982. ОлдакП.Г. Современное производствен окружающая среда.Новосибирск, 1979. - С.49-64.

11. Основи соціоекології / За ред. Г.О. Бачинського - К., 1995.С.222-238.

12. Пегое С.А., Ростопшин Ю.А. Системный метод в моделировании взаимодействий общества и природы // Горизонты экологического знания. - М., 1986. - С.166-178.

13. Степановских А.С. Прикладная экология. Охрана окружающей среды: Учебник для вузов. - М., 2003. - С.596-607.