Сторінка
4

Зародження економічної теорії та її розвиток

У цей самий час великий внесок у встановлення теоретичних основ соціальної екології зробив американський вчений Г.Марш. У своїй книзі «Людина і природа» (вже у 1866 р. перекладену російською мовою і видану в Санкт-Петербурзі) він вперше обґрунтував необхідність формування охорони природи як окремої галузі науки.

Розвиток промисловості, створення нових технологій, перетворення науки в безпосередню продуктивну силу в другій половині XIX ст. спричинило до відчутних порушень рівноваги в природних процесах колообігу речовини та енергії. У зв'язку з цим цікавими були ідеї українського філософа та економіста С.Подолинського, який зумів показати, що людська діяльність здатна утримувати на поверхні Землі сонячну енергію і примусити її діяти довше, ніж це було б без неї. В той же час людина здатна витрачати запаси енергії, накопичені в процесі органічної еволюції (вугілля, нафта, природний газ тощо). Ці ідеї С.Подолинського викликали значний інтерес К.Маркса і спричинили до інтенсивної переписки з ним і з Ф.Енгельсом.

Якісним стрибком у формуванні наукових підстав виникнення соціальної екології як науки стали роботи великого українського вченого, творця геохімії та біогеохімії, засновника вчення про біосферу та ноосферу, організатора та першого президента Всеукраїнської Академії Наук В.І.Вернадського. В узагальнюючій праці «Біосфера» він виклав основи всього вчення про сферу органічного життя нашої планети, а в роботі «Наукова думка як планетарне явище» він показав місце і роль людини в розвитку біосфери і переході її в якісно новий стан -в ноосферу (теорія біосфери і ноосфери будуть детальніше розглянуті в окремій лекції).

На початок XX ст. були створені всі теоретичні передумови для виникнення нової інтегральної науки про взаємодію суспільства та природи - соціальної екології. Необхідним був лише «запит» суспільства, відчуття ним життєвої необхідності ґрунтовно усвідомити ці процеси і взяти новоотримані знання «на озброєння» при розробці стратегій суспільного розвитку. І цей час прийшов після двох світових воєн, глобальних соціальних катаклізмів, падіння, в основному, глобальної колоніальної системи, коли людство отримало можливість звернути більше уваги на проблему свого виживання та існування як єдиного цілого.

Література:

1. Адаменко ОМ. Соціальна екологія. - Івано-Франківськ, 1999.-С.71-74.

2. Гиренок Ф.И. Экология. Цивилизация. Ноосфера. - М„ 1987. -С.9-22,136-152.

3. Гирусов Э.В. Система «общество-природа». - М, 1976, -С.13-48.

4. Гирусов Э.В., Тихонова Н.Е, Проблемы взаимодействия общества и природы в творчестве К.Маркса и Ф.Энгельса. - М., 1984.

5. Киселев Н.Н. Мировоззрение и экология. - К., 1990. -С.7-25.

6. Киселев Н.Н. Объект экологии и его эволюция. - К., 1979. -С.14-51.

7. Кочергин А.Н., Марков Ю.Г., Васильев НІ. Экологическое знание и сознание. - Новосибирск, 1987. - С.100-138.

8. Мамедов Н.М. Философская рефлексия эволюции взаимоотношений общества и природы//Философия и экологическая проблема. - М., 1990. - С.87-104.