Сторінка
2
Важливе співвідношення процесів виробництва і праці. На цю проблему є два погляди: перший – ці два процеси ототожнюються, а в другому – розмежовуються.
Спільними рисами для праці й виробництва є робоча сила, засоби і предмети праці. Відмінність між ними полягає у змісті.
4. Крива виробничих можливостей. Закон спадної продуктивності
Розвиток виробництва має межі, які зумовлені певним обсягом ресурсів. Для характеристики стану використання ресурсів застосовують такі поняття, як повна зайнятість і повний обсяг виробництва.
Повна зайнятість означає, що всі придатні ресурси використовують у виробництві. Критеріями використання ресурсів є фізичний стан і соціальні обставини.
Повний обсяг виробництва означає, що виробничі ресурси використовують у такій комбінації і на такій технічній основі, які дають змогу отримувати максимальний економічний результат.
Обмеженість економічних ресурсів зумовлює раціональні або альтернативні варіанти їх використання. Загальний орієнтиром у виборі таких шляхів використання ресурсів є досягнення повної їх зайнятості й повного використання.
При виборі альтернативного варіанта використовують ті ресурси, які найбільше підходять для нього. За умови обмеженості ресурсів ми змушені використовувати менш придатні ресурси, при цьому витрати на одиницю продукції зростатимуть.
Прикладом може бути виробництво, яке створює тільки телевізори і верстати (табл. 1.).
Таблиця 1
Альтернативні варіанти виробництва при повній зайнятості ресурсів
Виробництво (тис. одиниць) |
Альтернативи вибору ресурсів | ||||
А |
В | С | D | Е | |
Верстати | 60 | 55 | 45 | 30 | 0 |
Телевізори | 0 | 10 | 20 | 30 | 40 |
Є тільки п’ять варіантів використання ресурсів при відповідній їхній комбінації. Наприклад, варіант А передбачає, що наявні ресурси використовують тільки для виробництва верстатів і т. д. Оптимальний варіант вибору і використання має прагнути до такої їхньої комбінації, яка б забезпечила необхідний фонд особистого споживання (телевізори) і водночас фонд виробничого споживання (верстати). Відповідно до запропонованих варіантів ресурси будуть використовуватися по-різному. При русі по кривій спостерігаються різні варіанти комбінації ресурсів. Точка К означає не повне використання ресурсів, що є невигідним для виробництва, а точка Р знаходиться поза межею виробничих можливостей. Це означає, що наявних ресурсів за даної технології не вистачить для забезпечення цього рівня виробництва.
При виборі альтернативного варіанта використовують ті ресурси, які найбільше підходять для нього. Далі за умови обмеженості ресурсів ми змушені використовувати менш придатні ресурси, при цьому витрати на одиницю продукції зростатимуть.
Проте розміщення кривої може зміщуватися ліворуч і праворуч.
Лівобічне зміщення кривої виробничих можливостей (лінія А1, В1, С1, D1) свідчить про неповне використання ресурсів. Відповідно став неповним і обсяг виробництва. Це можливе за умов економічної кризи, спаду виробництва, стихійного лиха і т. д.
Правобічне зміщення кривої (лінія А2, В2, С2, D2) свідчить про піднесення економіки, чого досягають на основі збільшення кількості та якості ресурсів, прогресивних змін у техніці й технології виробництва.
Рис. 1. Крива виробничих можливостей.
Для розгляду закону спадної продуктивності факторів виробництва нам необхідно розглянути закономірності поведінки виробника.
Кожен виробник за умови відсутності визначених обсягів виробництва керується у своїй діяльності принципом економічної доцільності. Це означає, що він буде діяти відповідно до власних інтересів, суть яких – в отриманні максимальних прибутків, і вироблятиме стільки продукції, обсяг якої даватиме найбільший прибуток. Кожна додатково вироблена одиниця продукції – це не тільки додаткова виручка на певну величину (що називається граничною виручкою), а й збільшення загальних витрат на величину граничних витрат (затрати на виготовлення одиниці продукції). Якщо збільшення обсягів виробництва забезпечує перевищення граничною виручкою граничних витрат, то прибуток зростатиме.
Закон спадної продуктивності – якщо один із факторів виробництва (ресурсів) є змінним, а інші – постійними, то, починаючи із певного моменту, гранична продуктивність кожної наступної одиниці цього змінного фактора зменшуватиметься. Для будь-кого виробництва є змінні й незмінні фактори.
Інші реферати на тему «Економічна теорія»:
Основні фактори суспільного виробництва та їхня взаємодія
Товарне виробництво, товар і гроші. Основні форми виробництва. Товарне виробництво та його характерні риси
Суспільний продукт
Зовнішньоекономічний механізм України: суть та принципи формування. Суть механізму зовнішньоекономічних зв'язків
Відтворювальна структура суспільного виробництва. Проміжне споживання