Сторінка
9

Ринок і його структура

Кожен вид ринку має свої особливості. Всі вони тісно пов'язані й органічно взаємодіють: якщо відбувається порушення в одному з них, то це викликає перебої в роботі інших і системи в цілому.

Розрізняють ще такі ринки:

1) ринок засобів праці;

2) ринок природних ресурсів;

3) ринок предметів праці;

4) ринок землі;

5) ринок робочої сили;

6) ринок технологій та інформацій;

7) ринок нерухомості;

8) ринок інтелектуальної власності та послуг;

9) фінансовий ринок і т.д.

В залежності від ступеня монополізації ринки розрізняють на:

а) монополізований – це ринок, на якому 1 – 2 виробника або продавця зосередили в своїх руках весь обсяг виготовленої продукції, диктують свої ціни на ринку;

б) вільний ринок – це ринок, для якого характерно багато продавців, які поодинці не в змозі впливати на ціноутворення;

в) олігополістичний ринок – це ринок, на якому 3 – 5 виробників зосередили в своїх руках весь обсяг даної продукції і можуть домовитись між собою про перерозподіл ринків збуту і вплив на рівень цін;

г) регульований ринок – це ринок, на якому держава за допомогою адміністративних та економічних важелів здійснює регулювання ринкових відносин.

В залежності від об’єктів купівлі-продажу зупинимося на декількох ринках:

1) фінансовий ринок – це сукупність економічних відносин з приводу купівлі-продажу вільних грошових засобів (основними суб’єктами якого можуть бути підприємства різних форм власності, домашні господарства, комерційні банки, фінансово-кредитні організації, держава);

2) ринок робочої сили – це економічні відносини між незайнятими працівниками, з одного боку, і підприємствами, біржами праці – з іншого, по організації, використанню і купівлі-продажу робочої сили;

3) ринок трудових ресурсів – це ринок, на якому об’єктом купівлі-продажу є робоча сила не тільки економічно активного населення, але і випускників вузів та інших навчальних закладів, а також частина зайнятих в домашньому господарстві;

4) валютний ринок – це економічні відносини з приводу купівлі-продажу іноземних валют, платіжних документів ( чеків, векселів, акредитивів та інших цінних паперів );

5) ринок інформації – це економічні відносини з приводу купівлі-продажу інформаційних послуг, систематизації інформації та її продаж кінцевому споживачу.

Всі види ринків можуть бути зведені принаймні до чотирьох економічних утворень: ринок товарів і послуг; ринок грошей, ринок цінних паперів; ринок робочої сили. За ними стоять реально діючі вищеназвані ринки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Башнянин Г.І. Політична економія. – Київ: Ніка-Центр Ельга, 2000. – 528с.

2. Борисов Е.В. Экономическая теория. – Москва: Юрайт, 1998. – 478 с.

3. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічної теорії. – Київ: Вища школа, 2001. – 471 с.

4. Дзюбик С., Ривак О. Основи економічної теорії. – Київ: Основи, 1994. – 336 с.

5. Добрынина А.И. Экономическая теория. – Санкт-Петербург: 1999. – 544 с.

6. Журавлева Г.П. Теоретическая экономика. – Москва: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1999. – 485 с.

7. Задоя А.О., Петруня Ю.Є. Основи економічної теорії. – Київ: “Знання”, КОО, 2000. – 117 с.

8. Зубко Н.М. Экономическая теория. – Минск: НТЦ АПИ, 1998. – 311 с.

9. Камаев В.Д. Экономическая теория. – Москва: ИМПЭ, 1998. – 640

10. Климко Г.М., Нестеренко В.П. Основи економічної теорії. – Київ: Вища школа, 1998. – 396 с.

11. Мамедов О.Ю. Современная экономика. – Ростов - на - Дону: Феникс, 1998. – 672 с.

12. Мочерний С.В. Основи економічної теорії. – Київ: “Академія”, 1998. – 430 с.

13. Ніколенко Ю.В. Основи економічної теорії. – Київ: Либідь, 2001. – 272 с.

14. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник / Г.Н. Климко, В.П.Нестеренко, Л.О.Каніщенко та ін.; За ред. Г.Н.Климк, В.П. Нестеренко. – Київ: Вища школа, 1997. – 743 с.

15. Основы экономической теории: Учебник / Под ред. С.В.Мочерного. – Киев: “Знання”, КОО, 2000. – 607 с.