Сторінка
2
1. Значення і основні робочі прийоми.
Підвищення ефективності використання наявних тракторів дозволяє без додаткових капітальних вкладень збільшити обсяг механізованих робіт, скоротити терміни їхнього виконання, підвищити рівень механізації трудомістких процесів, знизити собівартість продукції. Тому аналіз використання тракторного парку в кожнім господарстві має велике значення.
Досить повну й об'єктивну оцінку використання тракторного парку можна дати тільки за допомогою системи аналітичних і синтетичних показників, розробка якої є важливим методологічним питанням. До цієї системи в першу чергу варто віднести приватні техніко-економічні показники, що характеризують ступінь екстенсивного й інтенсивного завантаження тракторного парку.
Показники екстенсивного завантаження характеризують ступінь використання робочого часу машин. Вони можуть бути як абсолютними (відпрацьовано днів, змін і годин одним трактором за аналізований період часу; середня тривалість зміни), так і відносними: коефіцієнт використання тракторів у роботі (відношення кількості відпрацьованих днів тракторами до кількості машино-днів перебування в господарстві); коефіцієнт змінності (відношення кількості відпрацьованих змін до кількості відпрацьованих днів тракторним парком); коефіцієнт корисного використання робочого часу за день, зміну (відношення корисного часу роботи вчасно перебування в убранні).
Показники інтенсивного завантаження тракторного парку — середньорічний, середньоденний, середньо змінний і средньогодинний виробіток трактора. Вони підраховуються розподілом обсягу виконаних робіт в ум.ет.га на середньорічну кількість тракторів, кількість відпрацьованих за рік днів, змін і годин відповідно.
Узагальнюючим показником, що характеризує роботу тракторного парку, є інтегральний коефіцієнт корисної роботи.
Одним з найважливіших показників ефективності роботи тракторного парку є собівартість умовного еталонного гектара. Він відображає всі сторони роботи тракторів. У ньому співвідносяться експлуатаційні витрати і безпосередній ефект (обсяг виконаних робіт).
Крім перерахованих техніко-економічних показників для оцінки ефективності використання тракторного парку застосовуються і загальні результативні показники економічної ефективності сільськогосподарського виробництва, такі як врожайність культур, продуктивність праці, собівартість продукції, прибуток і рентабельність. Однак варто мати на увазі, що їхня величина залежить не тільки від технічного рівня виробництва, але і від інших ресурсів. Тому отриманий ефект можна вважати результатом кращого використання техніки тільки за умови чи рівності незмінності всіх інших факторів виробництва (родючості полів, кількості внесених добрив, забезпеченості трудовими ресурсами і т.д.).
У процесі аналізу необхідно вивчити динаміку всіх перерахованих показників, виконання плану по їхньому рівні, провести міжгосподарські порівняння і виявити причини зміни їхньої величини.
Після цього необхідно установити вплив факторів на обсяг тракторних робіт.
Обсяг тракторних робіт безпосередньо залежить від середньорічної кількості тракторів і середньорічного виробітку одного трактора, що визначається кількістю відпрацьованих днів за рік одним трактором і середньорічним виробітком.
Середньорічний виробіток трактора у свою чергу залежать від величини коефіцієнта змінності і змінного виробітку. Рівень останнього являє собою добуток тривалості зміни і середньогодинного виробітку .
Для розрахунку впливу даних факторів на обсяг робіт тракторного парку можуть бути використані способи детермінованого факторного аналізу.
Подальший аналіз повинний бути спрямований на вивчення причин надпланових цілодобових і внутрізмінних простоїв, зміни коефіцієнта змінності і середньогодинний виробіток тракторів.
Причини простоїв (поломка тракторів і сільгоспмашин, несвоєчасна доставка технологічних матеріалів, відсутність роботи й ін.) установлюються на основі оперативного аналізу використання робочого часу по марках тракторів і в цілому по тракторному парку. При цьому повинний бути добре організований облік причин простоїв тракторів.
До заходів щодо скорочення простоїв тракторів можна віднести поліпшення організації технічного обслуговування тракторних агрегатів, організації праці, попереднє комплектування робочих машин, збільшення чисельності трактористів, удосконалювання системи обліку роботи тракторного парку. На жаль, не завжди і не скрізь усі простої тракторів враховуються і відбиваються в оперативній звітності. Разом з тим, як показує практика роботи багатьох господарств, їхня величина є дуже істотної. Тому об'єктивний аналіз простоїв і їхніх причин, пошук резервів їхнього скорочення буде сприяти значному підвищенню рівня використання тракторного парку на підприємствах АПК.
Величина коефіцієнта змінності в основному залежить від ступеня забезпеченості, механізаторами й організації роботи, а виробіток тракторів від їхньої потужності, терміну служби, наявності достатньої кількості робочих машин, кваліфікації трактористів, організації праці, розміру полів, механічного складу ґрунтів, рельєфу місцевості і т.д.
Особливо важливу роль у підвищенні середньогодинного виробітку
тракторів грає раціональне агрегатування техніки. Наприклад, трактори ДО-700 більш вигідно використовувати на оранці з десятикорпусним плугом. У порівнянні з восьмикорпусним плугом їхнє вироблення збільшується на 18 — 20 %, витрата палива знижується на 15 — 18 % на 1 га.
Для вивчення ступеня впливу факторів на рівень середньогодинного виробітку тракторів можна використовувати множинний кореляційний аналіз, результати якого можуть служити як нормативи для оцінки роботи тракторного парку і підрахунку резервів підвищення його вироблення.
Наступний етап аналізу – підрахунок резервів збільшення обсягу тракторних робіт за рахунок наступних джерел:
- скорочення цілодобових простоїв тракторів;
- підвищення коефіцієнта змінності;
- скорочення внутрізмінних простоїв тракторів;
- збільшення середньогодинного виробітку тракторів.
2. Аналіз машинно-тракторного парку
2.1 Аналіз забезпеченості господарства тракторами
Для аналізу забезпечення господарства тракторами і сільськогосподарськими машинами необхідно перш за все визначити необхідність підприємства в кожному виді машин, яку можна розрахувати різними методами. Найменш трудомістким є нормативний метод, згідно якому необхідність підприємства в різних машинах визначається за наступною формулою: