Сторінка
3
Управління все більше орієнтується на створення умов самоорганізації від ієрархічних структур до гнучких функціональних форм забезпечення стабільності і розвитку, від екстенсивних форм розвитку до інтенсивних.
Наукова постановка організації діяльності бібліотек потребує всебічного і системного дослідження широкого кола питань щодо функціонування, внутрішніх та зовнішніх зв'язків, інформаційних потреб, які виникають, новітніх технологій тощо. Рішення цих питань не можливе без складання вірогідних тенденцій на довгу перспективу, тобто без відповідного прогнозу. Прогнозування - це передбачення майбутнього того чи іншого явища на основі вивчення закономірностей розвитку дійсності. Прогнозування може здійснюватися на різних рівнях : державному, регіональному, локальному, за типами і видами бібліотек, за напрямами їх діяльності. В функціональному плані прогнози можуть : 1. встановлювати можливі варіанти розвитку; 2. визначати програму можливих шляхів і методів досягнення цілей. Матеріали прогнозів застосовуються в управлінні для розробки відповідних директивних та методичних документів, а також в процесі прийняття рішень.
Вирішення проблем БСІ лежить за її межами. У кризові часи вступають у дію механізми державного управління. Складовими соціального управління є планування, розробка і реалізація комплексних заходів. При цьому характер управління і засоби його реалізації мають бути адекватними до об'єкта управління і кінцевої мети діяльності БСІ у суспільстві.
Головним напрямом реалізації державного управління є формування державної політики в галузі бібліотечно-інформаційного забезпечення суспільства.
Інформаційна політики держави - це сукупність рішень, які затверджують у формі законодавчих актів і положень і які забезпечують гармонійний розвиток інформаційної діяльності. Головні напрями політики : забезпечення правових засад інформаційної діяльності, створення умов для розвитку сфери /фінансування, МТБ (технічне оснащення, кадрове забезпечення тощо)/.
Світовий досвід свідчить, що для концентрації зусиль і проведення відповідної політики необхідно створити спеціальну структуру, хоч би і тимчасово: комітет, раду при президенті тощо. Головна вимога до цієї структури чи подібної до неї - компетентність його виконавчого складу. Головні завдання : організація національних досліджень, експертиза досліджень, визначення пріоритетних напрямів, оцінка перспектив і змісту підготовки кадрів. При цьому підпорядкування створеної структури жодному відомству виключається.
В умовах України основними напрямами державної інформаційної політики можна вважати:
- створення сучасної інформаційної структури;
- підготовка кадрів, які були б здатні забезпечити функціонування систем і сприяти розповсюдженню інформаційної культури у суспільстві.
Головним інструментом політики стає оптимізація основних складових підсистем і, в першу чергу, бібліотек.
Реформування БП повинно базуватися на знання стану, рівня розвитку бібліотечної сфери України. Гарантією успішного виконання завдань з реформування у сфері бібліотечної практики слід вважати потенційні можливості резерви систем і бібліотек за умови їх використання.
Системи програм: міжнародні, державні, регіональні, локальні.
Слід усвідомлювати, що еволюційний розвиток бібліотек продовжується, а тим часом наша держава не має розвинутого інформаційного середовища.
Література:
1. Бібліотекознавство: теорія, історія, організація діяльності бібліотек: Підручник. - X., 1993. 176 с.
2. Каліберда Л. Загальне бібліотекознавство: Навч. посібник. - К., 1998. -192с.
3. Чачко А. Бібліотечна професіологія: Навч. посібник. - К., 1996. - 120 с.
4. Алтухова Г. Професcиональная етика библиотекаря. - М., 2000. -102 с.
5. Балика Д. Бібліотека в минулому. - К., 1925. - 117с.
6. Бібліотека в демократичному суспільстві: 3б. матер. Міжнар. наук. конф. / КДІК. - К., 1995. - 201 с.
7. Бібліотечна наука, освіта, професія у демократичній Україні: 3б. наук. праць / КДУКІМ. - К., 1998. - 108 с.
8. Ільганаєва В. Бібліотечна освіта: нова парадигма розвитку.– К., 1996. -255с.
9. Ільганаєва В. Бібліотечна сфера - соціальний інститут // Бібл. Вісник. -1994 -№3.-С. 2-5.
10.Костенко Л. Інформаційно-комунікативні ресурси бібліотек АН України // Бібл. Вісник. - 1993. № 3-4. С.55-58.
11.Пашкова В. Інтелектуальна свобода та доступ до інформації в бібліотеках: Зарубіжний досвід. -К., 1998. -70 с.
12.Сенченко Н. Библиотеки и компьютери. - К., 1990. - 226 с.
13.Слободяник М. Наукова бібліотека: еволюція структури і функцій. - К., 1995.– 268с.
14.Україна бібліотечна. - К., 1996. - 92 с.
15.Українська бібліотечна асоціація: Документи і матеріали.- К., 1998. – 78 с.
16.Чачко А. Библиотечний специалист: особенности труда и профессионализации. - К., 1986. - 192 с.
17.Чекмарьов А., Костенко Л., Павлуша Т. Національна система електронних бібліотек. - К., 1998. - 50 с.
Завантажити реферат