Сторінка
1

Сучасний рівень світової бібліотечної діяльності: етап інституалізації. Системна організація діяльності бібліотек

На сучасному етапі світова цивілізація набирає чіткості постіндустріального, інформаційного суспільства. Широкомасштабні інформаційні програми в різних країнах підтримуються державою та громадськістю. Про це свідчать закони щодо бібліотечного обслуговування і будівництва. Це і "Пам’ять Америки" - програма розроблена Бібліотекою конгресу, і програма розвитку Національної бібліотеки Франції, нової бібліотеки в Олександрії (Єгипет). Існують і місцеві програми, спрямовані на вирішення соціальних проблем за допомогою бібліотек.

Міжнародні програми НАТІС (національна система інформації) та ЮАП (загальна доступність видань) передбачають створення таких інформаційних систем, які дозволяли б кожному бажаючому одержати необхідні вітчизняні та зарубіжні видання.

Створення бібліотечних та інформаційних систем національного та світового рівня, реалізація бібліотечних програм, розвиток бібліотекознавства, розповсюдження професійних знань, бібліотечна освіта, преса - усе це є сформованими частинами БСІ.

Широке розповсюдження в світовій практиці одержав варіант, коли різні системи бібліотек й інформаційних органів, архівів внаслідок нерозривності їх зв’язків і взаємодії поетапно, організаційно і функціонально зближуються до повного злиття в єдину систему доступної інформації. Очолюють цю систему національні бібліотеки країни. Наприклад, у США – Бібліотека конгресу, в Великобританії – Британська бібліотека, в Росії – Державна бібліотека Росії, в Україні – Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського.

Головною бібліотекою кожної країни є національна бібліотека (НБ), яка посідає ведуче місце серед наукових бібліотек. Їх чисельність зросла, вони стали різноманітними за видами носіїв інформації, за мовним складом фондів.

У багатьох випадках функції національних продовжують виконувати академічні, музейні, університетські і навіть масові бібліотеки.

З 50-х рр. роль національних виконують не окремі бібліотеки, а групи бібліотек. Це можуть бути власні національні бібліотеки, територіальні та спеціальні.

Національна бібліотека – центральний інститут, від стану якого значною мірою залежить рівень бібліотечно-інформаційного обслуговування в країні. Сьогодні НБ зазнають динамічного розвитку, який залежить від конкретних умов окремої держави. В останні десятиріччя НБ перетворились у науково-інформаційні центри з широким використанням новітньої техніки, створеними галузевими і багатогалузевими інформаційними центрами, що значно підвищує якість інформаційного обслуговування держави і суспільства в цілому. НБ – це головна, універсальна чи спеціалізована бібліотека держави, що забезпечує її потреби в національних і світових документах, здійснюючи:

– формування фонду іноземних документів;

– формування фонду вітчизняних документів на основі принципу вичерпної повноти комплектування;

– створення джерел бібліографічної інформації на основі принципу загальнодержавного за територією й універсального за тематикою охоплення відомостей, що включаються;

– обслуговування документами і бібліографічною інформацією, що ґрунтується на поєднанні принципів загальнодоступності та пріоритетності задоволення запитів, пов’язаних з вирішенням завдань державного значення;

– міжнародне бібліотечне співробітництво шляхом виконавчого й організаційного забезпечення участі країни у всесвітніх бібліотечних програмах.

Університетські бібліотеки

На сучасному етапі розвитку бібліотечної діяльності серед наукових бібліотек великого значення набули в усіх країнах бібліотеки університетів – найбільші після національних і найкраще розвинені. Загальні завдання УБ – забезпечення навчального процесу і науково-дослідної роботи університету. УБ функціонують згідно з бібліотечними законами країни чи регіону, законодавствами про вищу освіту статутом університетів . У деяких університетах створена єдина система бібліотек, що складається з центральної і бібліотек факультетів, інститутів та інших підрозділів. Така практика характерна для УБ України і країн Східної Європи. У ряді капіталістичних країн, що розвиваються, функціонує децентралізована система, при якій факультетські бібліотеки мають адміністративну і бюджетну самостійність. У більшості УБ фонд поповнюється за рахунок купівлі літератури і дарів, завдяки міжнародному книгообміну. Фонд відділів, що обслуговують студентів, складається з підручників, навчальних посібників, додаткової літератури за навчальними програмами, довідників періодичних видань та іншої навчально-методичної літератури. В УБ використовують систематичне, форматне і нумераційне розміщення, Ці бібліотеки мають розвинені системи каталогів – алфавітних, систематичних . У ряді УБ розробляються програми автоматизації бібліотечних процесів. У деяких країнах рівень (США, Швейцарія, Швеція) рівень автоматизації досить високий, але інформаційні послуги часто утруднюються, оскільки вони платні.

Спеціальні бібліотеки

Це розповсюджена група бібліотек, що відрізняють великою різноманітністю: галузеві, державні, громадські, установ і організацій, приватних компаній та окремих громадян. Серед спеціальних бібліотек окремо виділяються бібліотеки промислових підприємств, мета яких – своєчасна інформація про новітні досягнення науки і техніки. Тому головною роботою цих бібліотек є придбання нової літератури, періодичних видань. Сучасний стан, організація і діяльність спеціальних бібліотек свідчить про те, що характерною рисою їх розвитку сьогодні є координація діяльності у державному та регіональному масштабах. Зараз спостерігається зближення спеціальних бібліотек з іншими бібліотеками – універсальними науковими і масовими інформаційними службами.

Публічні бібліотеки

Сьогодні в усіх розвинутих країнах прийняті закони про публічні бібліотеки як освітні центри. Закони координують роботу публічних і шкільних, публічних і наукових бібліотек. Приділяється увага формуванню єдиних систем бібліотечного обслуговування, які створюються шляхом централізації мережі бібліотек.

Публічні бібліотеки в усіх країнах світу задовольняють громадські інформаційні потреби. Сьогодні публічні бібліотеки в багатьох країнах переживають фінансові труднощі, бо їх стан залежить від ряду чинників: це і коливання економіки країни і соціально-психологічні умови в суспільстві. Фінансові труднощі ведуть до зниження масштабу роботи, скорочення комплектування, згортання кількості філіалів.