Сторінка
2

Дослідження зв’язку приватизації та ефективності підприємств в Україні

Під час дослідження виявлено, що переважна більшість опитаних інвесторів увійшли на український ринок, створивши нові підприєм-ства (green-field projects). Саме таку тактику застосували половина інвесторів-підприємців, 60 % ТНК та понад 70 % інституційних інве-сторів. Придбання підприємств через приватизаційний продаж було дуже рідкісним явищем серед ТНК та підприємців, водночас серед інституційних інвесторів таких випадків взагалі не траплялося. Інвестори рідко купували й нещодавно засновані приватні компанії, оскільки дуже мало хто з них зберіг свою інвестиційну привабливість. Натомість найчастіше інвестори викуповували приватизовані підприємства (ймовірно, через брак у таких підприємств капіталу для подальшого розвитку).

Дослідження на основі опитування 150 українських підприємств дають підставу для сумніву у дієвості загальновизнаної тези про позитивний зв’язок між приватизацією та підвищенням ефективності господарювання підприємств. Виходячи з оцінки продуктивності та прибутковості приватизованих і державних підприємств дослідники стверджують, що всупереч сподіванням приватизовані українські компанії не перевищують показники діяльності порівняно з державними підприємствами.

Досліджуваним підприємствам (а також українським зокрема) властива мізерна питома вага власності прямих іноземних інвесторів. “Зовнішніми власниками” цих приватизованих підприємств були переважно фізичні особи, фінансові посередники та банки. Цю обставину можна пояснити тим фактом, що впродовж 1990-1999 pp. під час роздержавлення найчастіше практикували купівлю підприємств трудовими колективами та через ваучерну приватизацію. Більшості українських підприємств ці форми приватизації не забезпечили ані інвестицій, ані ефективнішого управління, ані кращих результатів діяльності.

Той факт, що автори дослідження не виявили позитивного впливу приватизації на діяльність підприємств, можна пояснити малою часткою власності іноземних стратегічних інвесторів. Іншими причинами відсутності чітких доказів позитивного впливу приватизації на діяльність українських підприємств ми вважаємо такі:

• слабка правова база істотно ускладнює здійснення будь-якого реального контролю зовнішнього власника над підприємством, де він не має контрольного пакету;

• зовнішні власники придбали великі частки власності лише в найгірших підприємствах, оскільки процес приватизації контролювали інсайдери;

• більшість підприємств було приватизовано впродовж останніх трьох років, отож переваги приватизації буде виявлено з плином часу;

• у третині приватизованих підприємств уряд дотепер зберігає за собою суттєві пакети акцій (до 30 %);

• уряд і надалі втручається в розвиток чутливих галузей (наприклад, енергетики);

• інсайдери (працівники та керівництво) залишаються основними власниками багатьох середніх та більшості великих підприємств.

Отже, масова приватизація відкрила зовнішнім власникам доступ до українських підприємств, проте великі зовнішні інвестори (тобто стратегічні інвестори в особі передових фірм світу) залишилися осторонь цього процесу. Основною причиною слабкого ефекту від приватизації в Україні є неспроможність залучити передові світові фірми в ролі стратегічних інвесторів для місцевих підприємств.

Список використаної літератури

1. Бершеда Е. Р. Межотраслевые связи в инвестиционном процессе. — К.: Наук, думка, 1981. —224 с.

2. Бланк И. А. Инвестиционный менеджмент. — К.: МП "ИТЕМ", ЛТД "Юнайтед Лондон Трейд Лимитед", 1995.

3. Ганасенко Н. Моніторинг інвестиційного клімату в Україні // Укр. інвестиційна газ. — 1996. — 19 груд. — С. 29.

4. Ганасенко Н. Політичний ризик інвестиційної діяльності в Україні // Укр. інвестиційна газ. — 1997. — 23 січ. — С. 21.

5. Гилъфердинг Р. Финансовый капитал. Исследование новейшей фазы в развитии капитализма. — М.: Изд-во соц.-экон. лит., 1959. — 492 с.

6. Голуб Л. Г., Хямаленс В. О. Как управлять инвестициями // Экономика стр-ва. — 1990. — № 12. — С. 14-22.

7. Грегори П. Рынок финансового капитала в США и проблемы финансирования советских инвестиций // Экономика стр-ва. — 1990. —№ 12. — С. 23-24.

8. Дробязко А. Комментарий к текущей валютной ситуации // Коммерсант Украины.— 1993.—№11.—С. 6.

9. Жиляева Н. Золотое правило инвестирования // Экономика и жизнь. — 1992. — №1. — С. 7.

10. Зотов М. С. Совершенствование инвестиционного процесса // Вопр. экономики. — 1985. — № 4. — С. 83-93.

11. Иванов В. Г., Зворыкин Д. Н. Оздоровление экономической структуры инвестиционного процесса // Экономика стр-ва. — 1990. — № 10. — С. 66-82.

12. Каменева О., Новоселов М., РабинаА. Банки стали авангардом свободных цен // Коммерсант. — 1991. — № 47. — С.14.