Сторінка
2

Обмеження на власність

Приватизація, що є сферою, яка могла б стати однією з рушійних сил для залучення іноземних інвестицій в Україні, досі лишається без чітких, ефективних і надійних регулятивних норм. З цієї причини обсяг інвестицій нині є незначним. З огляду на специфіку цієї сфери розглянемо лише деякі найзагальніші проблеми. Глибший аналіз має бути предметом подолання перешкоди для приватизації.

Під час проведення приватизаційних (некомерційних) тендерів інвестор повинен розробити бізнес-план протягом ЗО діб після оприлюднення інформації про приватизаційний тендер. Цього часу недостатньо для уважної перевірки та оцінки об'єкта.

Для здійснення розрахунків за придбання об'єкта приватизації іноземний інвестор повинен відкрити окремий валютний рахунок в Україні, а для цього він має отримати ліцензію від Національного банку України, що створює додаткову перешкоду для участі іноземних інвесторів у процесі приватизації.

Багато іноземних інвесторів на певному етапі розглядають можливість створення спільного підприємства з існуючим українським. З одного боку, інвестор повинен вирішувати необхідні питання з Фондом державного майна України, який є обов'язковим органом, що реєструє будь-які спільні підприємства, а з іншого — повинен домовлятися зі своїми партнерами — керівниками підприємств. Іншими словами, інвестор має працювати з двома різними органами з різними повноваженнями, компетенцією та інтересами з одного питання. Це також може призвести до складних ситуацій для інвестора та ускладнити процес приватизації.

Для ефективного залучення іноземних інвестицій в Україну вже багато зроблено, проте невирішені окремі питання на державному рівні гальмують цей найважливіший процес.

Наприкінці пропонуємо статистичні дані про прямі іноземні інвестиції в Україну (табл. 16-22).

Список використаної літератури:

1. Федоренко В. Г. Перспективи розвитку капітального будівництва за ринкових умов // Про приватизацію: Держ. інформ. бюл. — 1997. — № 2.

2. Федоренко В. Г. Створення промислово-фінансових груп і проблеми управління корпоративними правами // Про приватизацію: Держ. інформ. бюл. — 1999. —№ 2.

3. Федоренко В. Г., Бондаренко Е. В. Будівництво та інвестиції в Україні. — К: Знання, 1998.

4. Федоренко В. Г., Гойко А. Ф. Інвестознавство: Підручник / За наук. ред.

5. B. Г. Федоренка. — К: МАУП, 2000. — 408 с

6. Федоренко С. В. Проблеми залучення іноземних інвестицій і розвиток економіки України // Про приватизацію: Держ. інформ. бюл. — 1999. — №2.

7. Федотова М. А. Доходы предпринимателя. — М.: Финансы и статистика, 1993. —96 с.

8. Хансен Д., Кук Д. Економічне зростання на засадах справедливості. Вибір стратеги для України // Світовий банк: документ для обговорення № 408. — К, жовт. 1999 р. — 230 с.

9. Хеше П. Экономический образ мышления. — М.: Новости, 1991. —701 с.

10. Чернявский А. Д. Инвестирование в подготовку кадров — наиболее рациональное и перспективное вложение капиталов // Проблемы инвестиционного менеджмента в Украине: Сб. науч. тр. Прил. к науч. журн. "Персонал". — 2000. — № 2(7). — С. 193-194.

11. Чернявский А. Д. Организация управления в условиях рыночных отношений. —К: МЗУУП, 1994.