Сторінка
1
Сьогодні виживання людини, як біосоціального виду, значною мірою визначається наявністю та станом водних ресурсів, що швидко деградують під тиском людської діяльності. Тому збереження водних ресурсів від виснаження та забруднення – є одним з найважливіших завдань, які стоять перед людством.
Якість питної води значною мірою визначається екологічним станом підземних вод, який, на жаль, на більшій частині України є незадовільним. Не є винятком і підземні води Чернігівщини. За останні 30 років мінералізація ґрунтових вод в межах області підвищилася від 0.2 – 0.5 г/л до 1.5 – 2.0 г/л. Найбільш інтенсивно цей процес відбувається в межах Чернігівського Полісся. Таке підвищення зумовлене значним збільшенням у воді вмісту натрію, калію, сульфатів, іноді і хлору. При цьому максимальна мінералізація ґрунтових вод спостерігається навесні, в період найбільш високого стояння їх рівнів та найбільш інтенсивного винесення хімічних компонентів мінеральних добрив з полів.
Екологічно небезпечними джерелами забруднення підземних вод є фільтрувальні накопичувачі, необладнані звалища промислових і побутових відходів. Ці звалища є “бомбами уповільненої дії”, котрі впродовж багатьох років забруднювали, забруднюють і будуть забруднювати підземні води токсичними інгредієнтами. Хімічний склад відходів дуже різноманітний. Найчастіше у відходах переважають свинець, цинк, кадмій, ртуть, мідь. Цими ж елементами забруднені і підземні води. Про це свідчать проби води із свердловин, що знаходяться поблизу накопичувачів різних відходів. Так, за даними держуправління екологічної безпеки в Чернігівській області, проби води із свердловин біля накопичувачів рідких токсичних відходів в районі Масани м. Чернігова вміщують в наднормативних кількостях важкі метали, залізо загальне, азот амонійний, органічні сполуки.
Однією з причин високого рівня забруднення підземних вод на Чернігівщині є їх слабка захищеність від вертикальної фільтрації забруднюючих речовин. Ґрунтові води в межах Чернігівщини майже скрізь є незахищеними. Міжпластові води в межах Північної області Полтавської рівнини і більшої частини Чернігівського Полісся вважаються захищеними. У Новгород-Сіверському Поліссі міжпластовий водоносний горизонт мергелево-крейдяних відкладів верхньої крейди в долинах річок віднесений до категорії незахищених, всі інші водоносні горизонти відносяться до категорії умовно захищених. Водоносний горизонт алювіально-водно-льодовикових відкладів 4-ї надзаплавної тераси Дніпра в межах Північної області Дніпровської терасової рівнини є незахищеним.
Оскільки ґрунтові води в межах Чернігівщини є майже скрізь незахищеними від вертикальної фільтрації забруднюючих речовин, то вони є дуже забрудненими. За даними Чернігівської СЕС (1999 р.), 47.8% аналізів води з колодязів області не відповідають санітарним нормам за хімічним складом, а за мікробіологічним - 30.9% аналізів. Колодязні грунтові води характеризуються підвищеним вмістом нітратів, сульфатів і хлоридів. У воді більшості обстежених колодязів вміст нітратів перевищує норму в 2-30 разів. Міжпластові води менше забруднені , але навіть у них виявлені пестициди, вміст яких коливається в межах 10-3 – 10-7 мг/л. Пестициди були виявлені у водозаборах міста Чернігова в горизонтах, приурочених до четвертинних, еоценових і навіть нижньокрейдових відкладів.
Різноманітне поєднання техногенних факторів і неоднорідність ландшафтних умов спричинили значну просторову диференціацію вмісту хімічних елементів у підземних водах.
Для виявлення територіальних закономірностей забруднення підземних вод у межах Чернігівської області був обрахований інтегральний показник забруднення підземних вод за визначенням балів. Інтегральний показник являє собою суму балів відхилень проб питної води від санітарно-хімічних і мікробіологічних нормативів у свердловинах і колодязях. Найвищий інтегральний показник забруднення характерний для адміністративних районів, які знаходяться в межах Північної області Дніпровської терасової рівнини. Саме тут і грунтові, і міжпластові води є незахищеними від вертикальної фільтрації забруднюючих речовин. Також для цих районів характерний високий рівень антропогенного навантаження.
Високий рівень забруднення фіксується і в підземних водах Чернігівського Полісся, особливо це стосується ґрунтових вод. Тут швидкому проникненню у ґрунтові води опадів і разом з ними техногенних елементів сприяє порівняно легкий механічний склад порід зони аерації: піски, супіски, рідше суглинки. Крім того, тут переважають дерново-підзолисті ґрунти з кислою реакцією ґрунтового розчину, а в кислому середовищі ряд елементів, в т.ч. радіоактивних (наприклад, стронцій), утворюють легкорозчинні форми і являють небезпеку для підземних вод.
Міжпластові води в межах Чернігівського Полісся менш забруднені, ніж в інших регіонах області, оскільки вони на більшій частині відносяться до категорії захищених вод.
У Новгород-Сіверському Поліссі рівні забрудненння нижчі середньообласних значень. Одна з причин – слабкий антропогенний вплив на ландшафти: розораність становить 42%, а лісистість є найбільшою в області – 32%. Відповідно забрудненість ландшафтів сполуками, які входять до складу добрив, отрутохімікатів невисока. Слід зазначити, що забрудненість підземних вод в Новгород-Сіверському адміністративному районі набагато менша, ніж в Семенівському, який також знаходиться в межах Новгород-Сіверського Полісся. Це пов’язано з тим, що в першому районі переважають яружно-балкові місцевості лесових “островів” з еродованими сірими лісовими грунтами, для яких характерний важкий механічний склад зони аерації, порівняно слабкий розвиток інфільтраційних процесів, більший розвиток процесів поверхневого стоку і відповідно - більше надходження шкідливих речовин у поверхневі води.
Ландшафтні риси Семенівського району визначають моренно-зандрові, зандрові, терасові рівнини, частково закарстовані, з піщаними і супіщаними дерново-підзолистими грунтами. Карстові процеси широко розвинуті в районах відсутності водотривких шарів в надкрейдових відкладах і розміщені в основному на площах переважаючого розвитку в цих відкладах різнозернистих піщаних порід, які мають високі коефіцієнти фільтрації. Тому в місцях розвитку карсту можливість забруднення підземних вод зростає.
Найнижчі рівні забруднення підземних вод на Чернігівщині спостерігаються в Північній області Полтавської рівнини (Варвинський, Срібнянський, Талалаївський адміністративні райони), що визначається найкращими умовами захищеності підземних вод від вертикальної фільтрації забруднюючих речовин, сильним розвитком поверхневого стоку.
Завантажити реферат1 2