Сторінка
1

Екологічний стан підземних вод Чернігівської області

Сьогодні виживання людини, як біосоціального виду, значною мірою визначається наявністю та станом водних ресурсів, що швидко деградують під тиском людської діяльності. Тому збереження водних ресурсів від виснаження та забруднення – є одним з найважливіших завдань, які стоять перед людством.

Якість питної води значною мірою визначається екологічним станом підземних вод, який, на жаль, на більшій частині України є незадовільним. Не є винятком і підземні води Чернігівщини. За останні 30 років мінералізація ґрунтових вод в межах області підвищилася від 0.2 – 0.5 г/л до 1.5 – 2.0 г/л. Найбільш інтенсивно цей процес відбувається в межах Чернігівського Полісся. Таке підвищення зумовлене значним збільшенням у воді вмісту натрію, калію, сульфатів, іноді і хлору. При цьому максимальна мінералізація ґрунтових вод спостерігається навесні, в період найбільш високого стояння їх рівнів та найбільш інтенсивного винесення хімічних компонентів мінеральних добрив з полів.

Екологічно небезпечними джерелами забруднення підземних вод є фільтрувальні накопичувачі, необладнані звалища промислових і побутових відходів. Ці звалища є “бомбами уповільненої дії”, котрі впродовж багатьох років забруднювали, забруднюють і будуть забруднювати підземні води токсичними інгредієнтами. Хімічний склад відходів дуже різноманітний. Найчастіше у відходах переважають свинець, цинк, кадмій, ртуть, мідь. Цими ж елементами забруднені і підземні води. Про це свідчать проби води із свердловин, що знаходяться поблизу накопичувачів різних відходів. Так, за даними держуправління екологічної безпеки в Чернігівській області, проби води із свердловин біля накопичувачів рідких токсичних відходів в районі Масани м. Чернігова вміщують в наднормативних кількостях важкі метали, залізо загальне, азот амонійний, органічні сполуки.

Однією з причин високого рівня забруднення підземних вод на Чернігівщині є їх слабка захищеність від вертикальної фільтрації забруднюючих речовин. Ґрунтові води в межах Чернігівщини майже скрізь є незахищеними. Міжпластові води в межах Північної області Полтавської рівнини і більшої частини Чернігівського Полісся вважаються захищеними. У Новгород-Сіверському Поліссі міжпластовий водоносний горизонт мергелево-крейдяних відкладів верхньої крейди в долинах річок віднесений до категорії незахищених, всі інші водоносні горизонти відносяться до категорії умовно захищених. Водоносний горизонт алювіально-водно-льодовикових відкладів 4-ї надзаплавної тераси Дніпра в межах Північної області Дніпровської терасової рівнини є незахищеним.

Оскільки ґрунтові води в межах Чернігівщини є майже скрізь незахищеними від вертикальної фільтрації забруднюючих речовин, то вони є дуже забрудненими. За даними Чернігівської СЕС (1999 р.), 47.8% аналізів води з колодязів області не відповідають санітарним нормам за хімічним складом, а за мікробіологічним - 30.9% аналізів. Колодязні грунтові води характеризуються підвищеним вмістом нітратів, сульфатів і хлоридів. У воді більшості обстежених колодязів вміст нітратів перевищує норму в 2-30 разів. Міжпластові води менше забруднені , але навіть у них виявлені пестициди, вміст яких коливається в межах 10-3 – 10-7 мг/л. Пестициди були виявлені у водозаборах міста Чернігова в горизонтах, приурочених до четвертинних, еоценових і навіть нижньокрейдових відкладів.

Різноманітне поєднання техногенних факторів і неоднорідність ландшафтних умов спричинили значну просторову диференціацію вмісту хімічних елементів у підземних водах.

Для виявлення територіальних закономірностей забруднення підземних вод у межах Чернігівської області був обрахований інтегральний показник забруднення підземних вод за визначенням балів. Інтегральний показник являє собою суму балів відхилень проб питної води від санітарно-хімічних і мікробіологічних нормативів у свердловинах і колодязях. Найвищий інтегральний показник забруднення характерний для адміністративних районів, які знаходяться в межах Північної області Дніпровської терасової рівнини. Саме тут і грунтові, і міжпластові води є незахищеними від вертикальної фільтрації забруднюючих речовин. Також для цих районів характерний високий рівень антропогенного навантаження.

Високий рівень забруднення фіксується і в підземних водах Чернігівського Полісся, особливо це стосується ґрунтових вод. Тут швидкому проникненню у ґрунтові води опадів і разом з ними техногенних елементів сприяє порівняно легкий механічний склад порід зони аерації: піски, супіски, рідше суглинки. Крім того, тут переважають дерново-підзолисті ґрунти з кислою реакцією ґрунтового розчину, а в кислому середовищі ряд елементів, в т.ч. радіоактивних (наприклад, стронцій), утворюють легкорозчинні форми і являють небезпеку для підземних вод.

Міжпластові води в межах Чернігівського Полісся менш забруднені, ніж в інших регіонах області, оскільки вони на більшій частині відносяться до категорії захищених вод.

У Новгород-Сіверському Поліссі рівні забрудненння нижчі середньообласних значень. Одна з причин – слабкий антропогенний вплив на ландшафти: розораність становить 42%, а лісистість є найбільшою в області – 32%. Відповідно забрудненість ландшафтів сполуками, які входять до складу добрив, отрутохімікатів невисока. Слід зазначити, що забрудненість підземних вод в Новгород-Сіверському адміністративному районі набагато менша, ніж в Семенівському, який також знаходиться в межах Новгород-Сіверського Полісся. Це пов’язано з тим, що в першому районі переважають яружно-балкові місцевості лесових “островів” з еродованими сірими лісовими грунтами, для яких характерний важкий механічний склад зони аерації, порівняно слабкий розвиток інфільтраційних процесів, більший розвиток процесів поверхневого стоку і відповідно - більше надходження шкідливих речовин у поверхневі води.

Ландшафтні риси Семенівського району визначають моренно-зандрові, зандрові, терасові рівнини, частково закарстовані, з піщаними і супіщаними дерново-підзолистими грунтами. Карстові процеси широко розвинуті в районах відсутності водотривких шарів в надкрейдових відкладах і розміщені в основному на площах переважаючого розвитку в цих відкладах різнозернистих піщаних порід, які мають високі коефіцієнти фільтрації. Тому в місцях розвитку карсту можливість забруднення підземних вод зростає.

Найнижчі рівні забруднення підземних вод на Чернігівщині спостерігаються в Північній області Полтавської рівнини (Варвинський, Срібнянський, Талалаївський адміністративні райони), що визначається найкращими умовами захищеності підземних вод від вертикальної фільтрації забруднюючих речовин, сильним розвитком поверхневого стоку.