Сторінка
1

Оцінка динаміки якості поверхневих вод басейну р. Дніпро

Стратегічне планування є головним механізмом екологічного управління природоохоронною діяльністю. Основною організаційною формою при цьому виступають екологічні програми різного рівня (від місцевих до Національних та Міжнародних). Прикладом такої програми в Україні є "Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води" [1].

Українська частина басейну Дніпра має складні екологічні проблеми. Водами Дніпра забезпечується біля 30 млн жителів України і приблизно 75% сільськогосподарського землекористування. Біля 80% водних ресурсів України складають ресурси Дніпра, понад 10 тис. підприємств використовують його води. У басейні функціонують біля 50 великих зрошувальних систем і чотири атомні станції. Тривале інтенсивне водокористування, розвиток багатьох галузей промисловості призвели до того, що спроможність до самоочищення природної системи басейну порушена. Щорічно в басейні Дніпра забирається біля 17 км3 води й у водні об'єкти надходить приблизно 8 км3 стічних вод, що містять багато забруднюючих речовин. Це позначається на якості не тільки поверхневих, але і підземних вод. Як відомо, підприємства окремих галузей господарства скидають специфічні забруднюючі речовини. Наприклад, підприємства хімічної промисловості: важкі метали, феноли, ртуть, фтор і т.ін.; чорної металургії: феноли, нафтопродукти, завислі речовини, іони хлоридів, заліза, сульфатів і т.ін. Агресивність промислових стоків велика, а тільки підприємства хімічної промисловості басейну за рік скидають біля 400 млн.м3 неочищених вод [2].

Розв'язання накопичених протягом тривалого часу екологічних проблем у басейні Дніпра потребує значних фінансових ресурсів. Для раціонального використання коштів необхідно визначити пріоритетні завдання та відпрацювати ефективні та економічно вигідні рішення і етапи їх реалізації.

Вирішення завдань "Національної програми…" вимагає активізації усіх видів ресурсів, в тому числі і науково-технічного потенціалу [4].

Інформаційне забезпечення процесів планування, реалізації, моніторингу та оцінки ефективності екологічних програм (регіональних, локальних та басейнових) повинно інтегрувати в першу чергу дані, що стосуються різних аспектів суспільного розвитку – економічних, соціальних та екологічних. При цьому необхідно також враховувати дані та інформацію, що відображають різні суб"єктивні погляди учасників процесу планування та реалізації програм [5].

Екологічні показники з точки зору аналізу ефективності реалізації завдань "Національної програми…" є результуючими всієї водоохоронної діяльності і достатньо об"єктивно відображають зміни екологічного стану як окремих його ділянок, так і басейну в цілому.

Інтегроване управління водними ресурсами є ключовим моментом у реалізації екологічної політики країни: інтеграція природоохоронних програм різних організаційних структур, інтеграція системи моніторингу, інтеграція інформаційних потоків тощо.

Однією з головних задач інтегрованого управління водними ресурсами є екологічне оздоровлення водних джерел, розв'язання конфліктів між інтересами водокористувачів, які мають різні системи вимог.

При впровадженні екологічних імперативів в управління водоохоронною діяльністю крім врахування різних вимог водокористувачів доцільно також враховувати належність об'єкту управління до природної чи господарської ланки кругообігу води.

Збереження природного стану екосистем та їх різноманіття у природних ланках кругообігу води повинно бути головним пріоритетом водоохоронної діяльності в межах річкового басейну. В той же час водоохоронна діяльність в водогосподарських комплексах повинна бути спрямована на підтримку такого стану екосистем (штучно створених водних об’єктів), який би забезпечував можливість відновлення якості води, що відповідає технологічним вимогам первинних та вторинних водокористувачів та якості води, необхідної для відтворення життєвого середовища екосистем [3].

Забезпечення відновлення та збереження сталого функціонування екосистем водних об'єктів, якісного водопостачання, екологічно безпечних умов життєдіяльності населення і господарської діяльності, захист водних ресурсів від забруднення та виснаження можливе лише за умов впровадження реалістичного підходу до розв'язання екологічних проблем з визначенням пріоритетних дій та їх цільової спрямованості. Однією з умов досягнення екологічної безпеки водних екосистем є розробка та впровадження у господарську практику комплексу регіональних екологічних нормативів, вимог, правил, а також створення геоінформаційних систем підтримки прийняття управлінських рішень.

Екологічну оцінку динаміки якості води річок та водосховищ басейну Дніпра було виконано за періоди: 1987 рік - як близький за рівнем водності до середньо-багаторічного рівня водозабезпеченості басейну; 1992 рік - як початок кризових явищ у економіці країни; 1997-1999 роки - як період реалізації програм оздоровлення басейну Дніпра.

Екологічна оцінка якості води річок басейну Дніпра виконана за «Методикою екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями» (1998). Для розрахунків екологічних індексів якості вод використовувалися дані Укрдержкомгідромету.