Сторінка
2

Ландшафтно-гідрологічна просторова класифікація басейну Десни (в межах України)

Виділення рік Руда, Ільговка (притоки Білоуса), Тихонка, Передовка (притоки Турчанки), Бегач (притока Снову) у дев’ятий кластер обумовлено їх незначною довжиною - 12,22 км(±0,86), значним похилом басейну - 2,73 м/км(±0,33), що вплинуло і на інші характеристики, а також досить значною розораністю басейнів - 59,90%(±4,15).

Ядром десятого і одинадцятого кластерів є річки переважно західної частини басейну. До десятого кластера належать притоки ріки Івотка - Кремля, Журавель, Кочурівка, Свеса, Усок та інші. Вони різнять найбільшою серед усіх рік висотою басейну - 182,52 м(±3,05), досить високими антропогенними характеристиками: розораність - 63,37%(±4,42), забір води - 0,134 млн.м3(±0,1). До одинадцятого кластера ввійшли притоки ріки Білоус - Хохла, Свишень, Стугна, ріки Убідь - Ровчак, Майдан, річки Стрижень, Красилівка та інші. Від попереднього кластера вони відрізняються більшою довжиною (19,74 км(±1,11)), меншою висотою басейну, що обумовлює відмінність і решти показників. Забір води на господарські потреби не відбувається.

Річки, які входять до дванадцятого кластера, розміщуються на півдні басейну. Це ріки Рудка, Борзенка, Ровчак, В’язовка, Липка та інші. Відмінною рисою цих рік є невелика лісистість - 1,24%(±0,29) та значні антропогенні характеристики: розораність - 73,6%(±3,61), урбанізованість - 10,54%(±0,93), забір води - 0,106 млн.м3(±0,083).

Близькі статистичні характеристики показників мають річки Берестовиця, Торкна, Горн, які належать до тринадцятого кластера. Їх відрізняє збільшення лісистості до 11,32%(±4,23) і заболоченості до 3,85%(±0,02).

До чотирнадцятого кластера ввійшли переважно річки центральної частини басейну - ріки Кистер, Богачка, Студенка, Малотечь, Смячка, Рома, Рогізна та інші. Для них характерний значний похил - 2,43 м/км(±0,35), найбільша серед усіх басейнів середньорічна сума опадів - 660,3 мм(±18,11), висока лісистість - 37,14%(±4,41).

До п’ятнадцятого кластера належать ріки південно-східної частини. Це ріки Лапуга, Вижлиця і її притоки. Вони відрізняються найменшою середньою річною кількістю опадів - 520,0 мм(±5,0) і значною розораністю - 73,43%(±5,55).

У шістнадцятий кластер виділилась ріка Старуха зі своїми притоками. Це невелики за довжиною річки - 13,83 км(±1,04) і найменші за похилом - 0,24м/км(±0,06), що значною мірою впливає й на інші характеристики.

У сімнадцятий, вісімнадцятий, дев’ятнадцятий і двадцятий кластери входить незначна кількість річок (від двох до чотирьох). Це переважно притоки ріки Остер та ріки Сейм. Статистичні характеристики показників усіх кластерів подібні, зокрема високі антропогенні характеристики: розораність - від 47,97%(±8,65) у вісімнадцятому кластері (ріки Дівиця, Бурчак та інші) до максимальної 78,43%(±3,3) у двадцятому кластері (ріки Ракита, Чаша, Грузька); урбанізованість - від 6,76%(±0,84) у сімнадцятому кластері (ріки В’юниця та інші) до 15,9%(±0,2) у дев’ятнадцятому кластері (ріки Носовочка, Куколка). Відмінними є статистичні характеристики таких показників: заболоченість низька для вісімнадцятого кластера - 0,43%(±0,13) і навпаки висока - 7,05%(±0,45), у дев’ятнадцятому кластері; висока озерність (2,12%(±1,12)) басейнів рік двадцятого кластера на фоні низької, характерної для інших кластерів, зокрема 0,1%(±0,06) у вісімнадцятому кластері; досить значний забір води із природних водних об’єктів у дев’ятнад­цятому кластері 0,6 млн.м3(±0,01) і його відсутність у сімнадцятому і вісімнадцятому кластерах.

Із усієї сукупності досліджуваних річок дві залишилися одиничними - Старий Остер і Меша. Причина цього у дуже незначній озерності (0,1%) і заболоченості (0,4%) та високій мутності (350 мг/л) Старого Остра і у високій заболоченості (6%) і лісистості (82,2%) Меші, що само по собі індивідуалізує об’єкти і накладає відбиток на багато інших характеристик.

Даний кластерний аналіз, наряду з урахуванням ландшафтної структури території, слугуватиме базою для проведення ландшафтно-басейнового районування басейну ріки Десна в межах України.

Список літератури

1. Загоруйко Н.Г. и др. Алгоритмы обнаружения эмпирических закономерностей.- Новосибирск: Наука, 1985.- 108 с. 2. Лалыкин Н.В., Ревера О.З. Гидрологические и водохозяйственные расчеты.- К.: Вища школа, 1973.- 200 с. 3. Методические рекомендации по учёту влияния хозяйственной деятельности на сток малых рек при гидрологических расчётах для водохозяйственного проектирования.- Л.: Гидрометео­из­дат, 1986.- 167 с. 4. Пособие по определению гидрологических характеристик.- Л.: Гидрометеоиздат, 1984.- 448 с.

[1] Наведені середні значення показників із вказівкою в дужках помилок середніх значень.