Сторінка
1

Про державний моніторинг якості річкових вод басейну тиси в паводковий період

Згідно основних положень Гельсинської Конвенції “Про охорону та раціональне використання транскордонних водотоків і міжнародних озер” (1992), до якої Україна приєдналася у 1999 р., налагодження сучасної мережі моніторингу та здійснення ефективного контролю якості вод зазначених водних об”єктів слід вважати найважливішими завданнями природоохоронної діяльності як на національному, так і на міждержавному рівнях. До таких завдань відноситься також зменшення забрудненості транскордонних водотоків, контроль паводкових явищ, налагодження систем аварійного оповіщення з метою запобігання та мінімізації їх негативних наслідків.

Для України надзвичайну актуальність має проблема ефективного моніторингу і контролю якості води транскордонних річок Закарпаття (Тиси, Ужа, Латориці).

Це пов”язано насамперед з високою частотою змін їх стокових характеристик, значною амплітудою коливань витрат води протягом коротких часових інтервалів, помітним антропогенним впливом на якість річкових вод, складним гідрохімічним режимом.

В 2001 р. за завданням Кабінету Міністрів України розробляється “Схема комплексного протипаводкового захисту басейну р.Тиса в Закарпатській області” (головна організація – інститут “Укрводпроект”). Розробка вказаної схеми супроводжувалася науковим обгрунтуванням заходів щодо протипаводкового, протиселевого і протизсувного захисту. При цьому виконано аналіз гідрометеорологічних умов формування і розвитку екстремальних паводків у Закарпатті; розглянуто рекомендації відносно способів захисту від дії паводків; оцінено роль лісів у стабілізації стихійних проявів у Закарпатті; обгрунтовано заходи по регулюванню руслових процесів і оцінці якості річкових вод в умовах проходження паводків; розроблено економічне та екологічне обгрунтування комплексу протипаводкових заходів.

При вивченні питань, пов”язаних з оцінкою якості річкових вод, було проаналізовано стан державного моніторингу в системі Держводгоспу України і гідрометеорологічної служби Мінекоресурсів України та запропоновано здійснити низку першочергових заходів щодо контролю якості річкових вод під час проходження паводків. Серед них слід назвати наступні.

Виконати аудит та оптимізацію (раціоналізацію) базового державного моніторингу поверхневих вод в басейні р.Тиса, що проводиться спеціалізованими установами та організаціями Держводгоспу, Мінекоресурсів, Мінздоров”я (Державна санітарно-епідеміологічна служба) та інших міністерств і відомств України.

Розробити та реалізувати заходи по організації та практичному забезпеченню ефективної взаємодії вказаних установ і відомств при проведенні моніторингу у випадку екстремальних природних та техногенних ситуацій і явищ на водоймах і водотоках Закарпатської області.

Розробити, а також організаційно, фінансово та матеріально забезпечити необхідні заходи по повномасштабному проведенню систематичних комплексних гідролого-гідрохімічних досліджень на діючих водпостах державного моніторингу якості річкових вод у системах Держводгоспу України і організацій гідрометеорологічної служби Мінекоресурсів України, розміщених на річках басейну Тиси (табл.1,2). При цьому роботи повинні виконуватися за програмами робіт і відповідним переліком показників, передбаченими для пунктів спостережень І-IV категорій (табл. 3), або за попередньо узгодженим переліком показників і інгредієнтів, які визначаються зараз хіміко-аналітичними підрозділами вказаних відомств (табл. 4, 5).

В той же час слід враховувати, що на сьогодні визначення окремих показників і речовин, особливо специфічних (див. табл. 3-5) пов”язане з певними матеріально-технічними труднощами і великими фінансовими витратами. Тому при обгрунтуванні переліку і необхідності визначення різних специфічних речовин слід враховувати їх пріоритетність і репрезентативність. Відповідному узгодженню підлягають також строки проведення гідрохімічних опробувань, їх частота і тривалість.

При організації спостережень за якістю вод як в звичайних так і в екстремальних умовах необхідно базуватися на діючих нормативних документах, обов”язкових для організацій гідрометеорологічної служби Мінекоресурсів України та відповідних нормативних документах Держводгоспу України, які визначають та регламентують його відомчі цілі і завдання в галузі моніторингу вод.

У паводконебезпечних ситуаціях, при проходженні паводків і в післяпаводковий період проведення комплексних гідролого-гідрохімічних спостережень на діючих стаціонарних водпостах обох вищевказаних відомчих моніторингових систем необхідно здійснювати одночасно за єдиними попередньо розробленими і погодженими програмами, оскільки на даний час їх діючі спостережні мережі (розташування та кількість пунктів спостережень) та відповідні програми робіт відрізняються між собою (див. табл.1, 2 ).

При оцінці якості води обов”язковим є визначення гідрохімічних показників, встановлених для моніторингу природних вод та будь-яких джерел забруднення Постановою Кабінету Міністрів України від 11 вересня 1996 р. № 1100 “Про Порядок розроблення і затвердження нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та перелік забруднюючих речовин, скидання яких нормуються” (розчинений кисень, величина рН, завислі наноси, мінералізація води, сульфати, хлориди, азот амонійний, нітрати, нітрити, фосфати, нафтопродукти, біохімічне і хімічне споживання кисню).