Сторінка
2

Відтворення та ремонт молочного стада

Слід пам’ятати, що при вирощуванні ремонтних телиць збільшувати живу масу доцільно доти, поки вони зберігають міцний, щільний тип конституції, притаманний худобі молочного напряму продуктивності. Як тільки з’являються ознаки нещільної конституції (занадто сильний розвиток підшкірної та міжм’язової сполучної тканин), подальше збільшення маси телиць буде негативно впливати на їхню наступну молочну продуктивність.

При формуванні типу телиць велике значення має не тільки загальна кількість енергії, використаної при вирощуванні, а й рівень годівлі в окремі періоди розвитку. Як показують дані наукових досліджень і практика передових господарств, особливо сприятливі умови для розвитку спадкових задатків необхідно створювати в період до 12 міс., а також під час підготовки нетелей до отелення, коли відбувається формування молочної залози та гормональної системи організму. У цей період важливий не стільки рівень годівлі, скільки його повноцінність за вмістом білків, вітамінів і мінеральних речовин. Забезпечення раціонів цими обмежуючими елементами годівлі дає змогу значно підвищити продуктивність тварин, а отже й економічну ефективність вирощування молодняку та ремонту стада.

На розвиток і будову тіла худоби, її відтворну здатність впливає тип годівлі. Міцний, щільний тип конституції найчастіше зустрічається у первісток, яких вирощували на сінних, сінажних та концентратних раціонах. Нещільний тип притаманний тваринам, яким згодовували соковиті корми, ніжний — велику кількість сіна. Крім того, доведено, що у корів, які вирощені на об'ємистих раціонах, вища запліднювальна здатність при першому осіменінні порівняно з коровами, що вирощені на концентратних раціонах.

У перспективі в молочному скотарстві України телиць будуть осіменяти в 14-15-місячному віці, і це реальність. Проте переходити на таку систему відтворення і ремонту стада необхідно лише на базі корінного поліпшення умов вирощування ремонтного молодняку. Ремонтні телиці в такому віці повинні мати відповідні лінійні розміри та живу масу, що становить не менше 70—75% маси повновікових корів даної породи.

Вплив годівлі та утримання на відтворну здатність корів. Неплідність великої рогатої худоби, в більшості випадків, є результатом однієї або поєднання кількох причин. До цього часу уявлення щодо впливу умов годівлі на плодючість корів базуються головним чином на емпіричних припущеннях або експериментальних дослідженнях, проведених у лабораторіях. Це пояснюється тим, що поряд з таким важливим фактором, як годівля, на відтворну здатність корів впливають багато інших. У зв’язку з цим доцільно говорити про вплив неповноцінної годівлі, як посилюючого фактора зниження плодючості.

Залишаються майже не вивченими питання впливу на плодючість маточного поголів’я окремих поживних речовин і механізм їх дії. Так, нестача навіть незначної кількості потрібного вітаміну або мікроелементів може бути причиною розладнання всієї системи використання енергії, дефіцит якої може бути основним фактором виведення відтворної системи з рівноваги.

Велике значення для функції відтворення мають умови годівлі й утримання корів і нетелей у другій половині тільності, від яких залежить не тільки благополучність отелення, а й виживаність приплоду, тривалість сервіс-періоду і наступне запліднення.

Значення умов сухостійного періоду зумовлено тим, що у цей час відбувається інтенсивне збільшення плода, для формування якого необхідні в достатній кількості повноцінні білки, кальцій, фосфор та інші поживні речовини. В цей час статеві шляхи самок повинні підготуватися до родового процесу і зберегти здатність у наступному післяотельному періоді відновлювати маточні залози ендометрію. Саме від ступеня їх відновлення значною мірою залежать своєчасне настання нової тільності і повноцінне живлення ембріону.

Особливо згубною, для відтворення є нестача в організмі сухостійних корів каротину і жиророзчинних вітамінів. Це призводить до значних порушень відтворної здатності, і, як наслідок — до великих економічних збитків.

Всі ці проблеми можливо певною мірою вирішувати, застосовуючи систему виробництва молока, в якій технологічний процес розрахований на експлуатацію тварин залежно від їх фізіологічного стану, періоду лактації й рівня продуктивності. При цій системі сухостійних корів виділяють в окрему виробничу групу, що дає змогу організувати повноцінну годівлю на науковій основі, оптимальні умови утримання, щоденний активний моціон, а також постійний контроль за протіканням сухостійного періоду у кожної тварини.

Прояв відтворної функції корів залежить не тільки від наявності окремих поживних речовин у раціонах, а й від співвідношення між ними та мінеральними речовинами і вітамінами. Так, зменшення кількості каротину в раціоні корів на 100 мг сприяло подовженню сервіс-періоду на 10 днів. Тривала нестача фосфору спричиняє винесення кальцію з кісткової тканини і пригнічення статевої функції. Для великої рогатої худоби оптимальним співвідношенням кальцію і фосфору вважають 1,5-2:1. Нестача ж натрію призводить до порушення функції розмноження та затримує регулярність прояву охоти.

Серйозні порушення відтворної здатності корів і телиць виникають при нестачі марганцю — слабо проявляється статева охота, знижується заплідненість, збільшується кількість абортів. Дефіцит йоду викликає затримку статевої зрілості, кобальту — аборти і неплідність. Проте доведено також і негативний вплив на організм тварин надмірної кількості мікроелементів. Тому додавати їх до раціонів необхідно після ретельного аналізу кормів і раціонів та встановлення їх нестачі проти рекомендованого рівня.

Оптимальні строки осіменіння корів. На строки осіменіння корів після отелення впливає багато факторів, з яких найважливішими є біологічні, технологічні та економічні. Серед вчених і практиків немає односторонньої думки щодо вирішення цього питання. Напевно так воно і повинно бути, оскільки кожне господарство, яке займається виробництвом молока, має свої особливості в організації технологічного процесу і, зокрема, у відтворенні стада.

Розглядаючи біологічний фактор, ми насамперед повинні з’ясувати період відновлення секреції залозистого епітелію матки, оскільки у жуйних тварин плід живиться секретом численних залоз маточного епітелію (маточне молочко). За даними деяких досліджень, на першому етапі (протягом 10 днів) перетворення матки після отелення відбувається злущення епітелію. На другому — здійснюється первинна епітелізація, яка займає третій тиждень післяотельного періоду. Третій етап — новоутворення маточних залоз — закінчується на 30-35-й день після отелення. Четвертий етап — початок секреції залоз. У нормі всі стадії завершуються протягом 40-50 днів після отелення. Зародок, який надходить у матку раніше цього строку, опиняється в незадовільному середовищі і в більшості випадків гине від нестачі поживних речовин. Цим пояснюється той факт, що раннє осіменіння (до 30 днів після отелення) лише в 15-17% випадків закінчується нормальною тільністю. Тому, на думку цих дослідників, найкращих результатів досягають при осіменінні корів на 45-60-й день після отелення.