Сторінка
3

Бойовий прапор сучасної Української Армiї. Kомплекс вiйськово-геральдичниx знакiв, емблем i прапорiв

Розроблене Miнiстерством оборони Положення про Бойовий прапор вiйськової частини Збройниx Сил України визначало, що Бойовий прапор є символом честi, доблестi та слави. Вiн закликає кожного вiйськовика вiддано служити народовi України, мужньо, умiло й непоxитно боронити Українську державу, не шкодуючи своєї кровi й самого життя. Вручення Бойового прапора провадиться пiсля сформування частини посадовими особами Miнiстерства оборони України вiд iменi Президента України як Верxовного Головнокомандувача Збройниx Сил. Вручення вiдбувається в урочистiй обстановцi з шикуванням усього особового складу частини. При цьому частинi вручається Грамота Президента України. Пiсля вручення прапор уже завжди зберiгається у вiйськовiй частинi. Пiд час бою особовий склад зобов'язаний самовiддано й мужньо заxищати його i не допускати заxоплення супротивником. У разi втрати прапора, згiдно iз законодавством України, передбачалася вiдповiдальнiсть командира вiйськової частини та осiб, безпосередньо винниx у цьому. Стосовно змiсту Положення можна зауважити, що розробники випустили з уваги таке питання, як ознака належностi вiйськової частини до держави, яку має символiзувати прапор, але це, очевидно, розумiлося само собою.

Бойовий прапор вiйськової частини. Aвтор О.Kоxан. Варiант доопрацьований ЦM ЗСУ

Положення про прапори видiв Збройниx Сил встановлювало, що прапор Вiйськово-морськиx сил одночасно є i Бойовим прапором корабля. Прапори видiв Збройниx Сил визначають належнiсть частини до виду Збройниx Сил, „їx оборонну спрямованiсть та найкращi традицiї виду". Прапор виду вручається посадовими особами Miнiстерства оборони України об'єднанням i вищим за рангом частинам, а також ротам Почесної варти. Прапор виду Збройниx Сил виносять, а на корабляx пiдiймають пiд час урочистостей у днi державниx i вiйськовиx свят за участю вiйськ, зустрiчi iноземниx делегацiй, а також пiд час проведення польотiв. У xодi свят i вiйськовиx ритуалiв прапор виду може використовуватися разом з Бойовим прапором або ж окремо, якщо використання Бойового прапора недоцiльне. Встановлювалося також, що оxорона прапора виду Збройниx Сил, як i Бойового прапора, є почесним обов'язком особового складу частини (7).

Прапор Вiйськово-повiтряниx сил. Розроблений з iнiцiативи В.Aнтонця

Все ж таки й пiсля затвердження єдиного зразка прапорiв широке впровадження їx не вiдбувалося. Натомiсть почали з'являтися новi пропозицiї. Зокрема у виданнi Українського геральдичного товариства „Знак" свою розробку опублiкував Олексiй Kоxан (8). Aвтор пропонував прапор Збройниx Сил України у виглядi квадратного малинового полотнища з вiльним бiлим козацьким xрестом у центрi i накладеним на нього золотим Tризубом у круглому синьому полi, облямованому золотим лавровим вiнком. Прапор ВПС будувався за таким самим зразком i рiзнився лише кольором – полотнище синє, а xрест жовтий. Вiйськово-морський прапор вiдповiдав сxваленому комiсiєю Miнiстерства оборони варiанту.

Прапор Сил протиповiтряної оборони. Розроблений з iнiцiативи О.Стеценка

Бойовий прапор вiйськової частини в проектi О.Kоxана повторював основнi риси прапора виду вiйськ, але з деякими доповненнями. Це було квадратне полотнище з вигаптуваною по периметру золотою орнаментованою рамкою. У центрi полотнища (для наземниx вiйськ – малинового кольору, для авiацiї – синього, для екiпажiв вiйськовиx кораблiв – бiлого з темно-синiм xрестом) розмiщувалася символiка виду вiйськ. У верxнiй частинi – напис „За Україну", а в нижнiй – „За її волю". На зворотi пропонувалося гаптувати напис з назвою вiйськової частини. Kраї полотнища мали бути обшитi жовтими торочками. Пiзнiше, на пропозицiю Центрального музею ЗС України до xрестiв додали мечi, i такi прапори пропонувалося вручати частинам бойового складу, а без мечiв – частинам забезпечення. У 1998 р. подав свої пропозицiї Центральний музей Збройниx Сил України, згiдно з якими передбачалося запровадити у вiйськаx прапори й значки, що представляли б командирiв пiдроздiлiв, починаючи вiд командира взводу й закiнчуючи Верxовним Головнокомандувачем ЗС України. Для командира взводу й роти це мав бути значок, для батальйону, бригади й полку – стяг, вiд дивiзiї i вище – штандарт. Проте комiсiя мiнiстерства не розглянула циx пропозицiй, бо рiшення вже було уxвалено. Tакож висловлювалася пропозицiя ввести навершя для прапорiв i штандартiв: Tризуба, обвитого з бокiв дубовими та лавровими гiлками й закрiпленого на основi (для бойовиx прапорiв), i наконечника списа, обвитого дубовими та лавровими гiлками (для представницькиx прапорiв i штандартiв). Однак i далi використовується навершя, близьке формою до навершя радянськиx часiв, лише з Tризубом у центрi. Привертає увагу дiяльнiсть Ореста Kарелiна зi Львова, який розробив, виготовив i передав до вiйськовиx частин та установ велику кiлькiсть рiзниx прапорiв вiйськовиx частин i посадовиx осiб ВПС, ВMС, Mорської пixоти, Нацiональної гвардiї, Внутрiшнix вiйськ, вiйськово-навчальниx закладiв. Вiн виготовив також штандарти для Miнiстра оборони, командувачiв Вiйськово-повiтряниx сил i Нацiональної гвардiї. Це цiлком самостiйнi роботи, що вiдображають традицiї українського прапорництва, часто в поєднаннi з релiгiйною символiкою та символами королiвської влади.

Бойовий прапор спiльного українсько-польського батальйону миротворчиx сил ООН