Сторінка
3
Співпраця у сфері внутрішньої безпеки. Французько-українське співробітництво у сфері внутрішньої безпеки (тобто співпраця поліції та міліції, активне співробітництво між внутрішніми військами та жандармерією) — одна з найновіших галузей.
3 вересня 1998 р. у Києві підписано угоду між Французькою Республікою й Україною щодо співробітництва поліції з міліцією. Означену угоду ратифіковано Верховною Радою та Національною асамблеєю.
Згідно з угодою, до компетентних органів, що реалізують співпрацю з боку Франції, належать міністерство внутрішніх справ, головне управління національної поліції, служба міжнародного технічного співробітництва поліції (SCTIP) і відповідні центральні відділи. З українського боку за співпрацю відповідають Міністерство внутрішніх справ, Служба безпеки України, Національна митниця, Державний комітет із захисту кордонів, Центральна податкова адміністрація [9]. Восени 2003 р. у Посольстві Франції в Україні почав працювати аташе з внутрішньої безпеки — представник французької поліції та жандармерії.
Співпраця має такі основні напрями: боротьба з нелегальною міграцією, фальшивими документами; розповсюдженням наркотиків; торгівлею людьми; відмиванням грошей.
Серед чинників, що сприяють успішній реалізації оперативного та технічного співробітництва, — високий рівень довіри, безпосередні контакти поліції з міліцією, знання мови.
Серед конкретних методів білатерального співробітництва можна виокремити стажування та вивчення мови. Влаштовують курси французької мови для українських міліціонерів. Французьких викладачів відряджають до українських навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ в Харкові, Дніпропетровську, Хмельницькому. Українці мають змогу стажуватися у Франції в навчальному закладі комісарів поліції, підвищити кваліфікацію в Міжнародному центрі офіцерів жандармерії в Румунії, вдосконалити мову у Франції. Мають місце безпосередні контакти між навчальними закладами, зокрема між поліцейською академією в Німі та академією у Дніпропетровську [10].
Перспективною є активізація співпраці між прикордонною поліцією Франції та Державною прикордонною службою України, що набуває особливого значення з огляду на статус нашої держави як країни, що має кордон з Євросоюзом.
Співпраця у сфері внутрішньої безпеки розвивається інтенсивно (див. діагр. 3, 4). Заходів реалізовано більше, ніж було заплановано (можливо, вплинуло те, що започаткування співпраці міліції й поліції відбулося, коли минуло перше десятиліття української державності і відповідні українські структури виконали певні реформи та стали стабільними, чи посадовці, котрі реалізували співробітництво, виявилися дуже активними, чи не було істотних проблем з фінансуванням).
Однак, незважаючи на здійснювані деякі важливі заходи, загалом відносини Франції й України у військовій галузі нині перебувають на стадії стагнації, хоча мають істотний потенціал для розвитку. Співробітництву перешкоджало: відсутність чіткої мети і політичного рішення стосовно стратегії відносин України з Францією, чіткого формулювання пріоритетів зовнішньополітичного курсу України, визначення того, що потрібно власне Українській державі, не було також зворотного зв’язку військового аташату з військовими делегаціями для отримання оцінки їхньої роботи [11].
Після «помаранчевої» революції Українська держава обрала чіткий курс на європейську та євроатлантичну інтеграцію, а також на розбудову української професійної армії. Франція вже реалізувала такий курс і має достатній досвід та потенціал для партнерської допомоги. Тому французько-українські відносини бажано вивести на вищий рівень. Залучення досвіду колишніх українських стажерів у Франції сприятиме інтенсифікації французько-українського діалогу.
Доцільно було б, на наш погляд, включити до планів співробітництва проведення двосторонніх військових навчань. Головна мета — зміцнення взаємодії, а також набуття навичок спільного планування та проведення миротворчих та гуманітарних операцій. Такий досвід сприятиме залученню нашої країни до участі в миротворчих операціях під проводом Євросоюзу. Спільні військові навчання можуть проводитися на різних рівнях: від невеликих підрозділів до військових частин у двосторонньому і багатосторонньому форматі [12]. Україна має самостійно формувати стратегію білатеральних військових відносин, адже здатна найкраще проаналізувати власні потреби у цій сфері.
Зазначене набуває актуальності з огляду на український курс на демократизацію та транспарентність військової галузі, посилення цивільного контролю над військовими. Військова політика має реалізовуватися спільно із загальнополітичним курсом держави. Інтенсифікацію співпраці військових з науковцями, особливо з цивільними аналітиками, можна кваліфікувати як черговий крок до гармонізації стратегії України.
* * *
Автор висловлює щиру подяку за консультації, надані французькими військовими, насамперед французькими військовими аташе, іншими старшими офіцерами, а також українськими військовими. Окрема подяка Дому гуманітарних наук Парижа, що люб’язно погодився надати грант на дослідження і підтримав цю тематику як одну зі складових наукового стажування.
Джерела
1. La cooperation militaire francaise en question. Lyon: Atelier 26. — 2001. — P. 9.
2. Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 43. — С.612.
3. Інтерв’ю з підполковником Володимиром Мікулінським, радником міністерства закордонних справ Франції. — Париж. — 2005. — 11 квітня.
4. Франция — Украина. Новые горизонты сотрудничества (Интервью с вице-адмиралом эскадры Эрве Жиро) //http://www.defense-ua.com/rus/hotnews/?id=18783&prn=yes
5. Інтерв’ю з полковником Ж.-І.Бурісом, колишнім аташе з питань оборони Посольства Франції в Україні. — Париж. — 2005. — 12 січня.
6. Інтерв’ю з підполковником Філіпом Готьє, аташе з питань оборонно-військового співробітництва при Національній академії оборони України. — Київ. — 2006. — 11 лютого.
7. Інтерв’ю з капітаном 2 рангу Жераром Малежаком, аташе з питань оборони Посольства Франції в Україні. — Київ. — 2006. — 28 лютого.
8. Інтерв’ю з полковником Рамунто Гардером. — Київ. — 2006. — 6 лютого.
9. http://www.legifrance.gouv.fr/WAspad/ UnTexteDeJorf?numjo=MAEJ)0430064D
10. Інтерв’ю зі старшим комісаром поліції Аленом Джіаном, аташе з внутрішньої безпеки Посольства Франції в Україні. — Київ. — 2006. — 9 березня.