Сторінка
2
Французько-українське співробітництво у військовій галузі не повинно обмежуватися європейським регіоном [4]. За часів СРСР українці накопичили неабиякий досвід у розмінуванні. Отже, зокрема в Африці, французи можуть працювати й викладати спільно з українцями, які краще знають конструкцію мін колишнього Варшавського пакту і розмовляють, окрім української, російською (нею володіє багато африканських фахівців, які навчалися в Радянському Союзі).
Французько-українське співробітництво у військовій галузі реалізується за двома основними напрямами:
1. Освіта. Найважливішим є стажування українських офіцерів у загальноармійському коледжі оборони збройних сил Франції (CID), що за статусом відповідає Національній академії оборони України (НАОУ). З 1995 р. щороку один український офіцер проходить там стажування. Мета — сприяти формуванню еліти української армії [5].
Українські офіцери навчаються на різноманітних курсах (від трьох місяців до року) в піхотній, танковій, інженерній, транспортній та тиловій школах сухопутних військ Франції, а також у штабній школі. Для них організують інформаційні поїздки у військове училище Сен-Сір для обміну досвідом.
Франція направляє викладачів до українських вищих військових навчальних закладів (Київ, Одеса, Львів, Харків) та Національної академії оборони в Києві. З України запрошують на мовні курси та стажування викладачів французької (мовна школа в м. Рошфор).
Франція приділяє увагу підготовці представників українських збройних сил для виконання миротворчих операцій. З 1998 р. одного старшого французького офіцера-консультанта відряджено до Національної академії оборони України. З 2003 р. він посідає посаду співдиректора Центру підготовки офіцерів багатонаціональних штабів при НАОУ. Серед його завдань — надання експертної оцінки у сфері зовнішніх операцій і стандартів НАТО та ООН. Він також є сполучною ланкою між центральним апаратом та аташе оборони країн НАТО, які працюють у Києві, різноманітними структурами НАТО в Києві (центр документації НАТО), коледжем оборони НАТО в Римі. Офіційний Париж сприяє зміцненню відносин України з НАТО. Ці відносини набули конкретних форм на саміті в Празі під час адаптації Плану дій Україна — НАТО та щорічних планів дій.
Франція бере участь у діяльності Спільної робочої групи з реформування сектору оборони в Україні. Завдяки білатеральному співробітництву з нашою державою Франція сприяє реформуванню національної оборони з метою втілення моделі, що відповідає потребам та реальним можливостям України [6].
2. Допомога в розбудові української армії (через організацію делегацій). Мета визначається програмою «Партнерство заради миру» за лінією НАТО. Проте французи активно діють і на білатеральному рівні [5].
Україна прагне до професіоналізації армії, тому доцільно запросити французького радника, адже Франція в цьому питанні має певний досвід. Проте умови в Україні (зокрема, бюджетні) інші, тому французький радник має попередньо ознайомитися з українською специфікою.
Варто пригадати оренду французами українського полігону. У травні — червні 2002 р. на полігоні «Широкий лан» відбулися навчання другої бронетанкової бригади сухопутних військ Франції, де випробовувалися танки «Leclerc» (вперше в історії близько 40 бойових машин цього класу випробовувалися за кордонами Франції). Однак помилково вважати цей захід спільними військовими навчаннями. Фактично це було французьке навчання, проведене на орендованій українській території. Маємо зазначити, що після цієї події штаб ЗС Франції не ініціював у подальшому таких масштабних заходів в Україні.
З 1992 р. Франція сприяє модернізації Збройних Сил України. Розробляючи щорічно близько 20 — 30 заходів для білатеральної співпраці з Україною, Франція не прагне концентруватися на кількісному вимірі [6]. Кількість стажерів визначається залежно від країни. На початку 1990-х рр. пріоритет мали країни Центральної Європи у зв’язку з їхнім вступом до ЄС та НАТО [5]. З часом Україна долучилася до програм стажування. Враховуючи політику євроатлантичної інтеграції України, нині варто зробити запит стосовно збільшення кількості українських стажерів у Франції. Доцільно також проаналізувати нагальні сфери стажування.
Рівень співробітництва визначають також за коефіцієнтом реалізованих заходів (див. діагр. 1, 2). Кількість запланованих заходів — від 20 до 30 щорічно. Стовідсотково їх не виконують, ймовірно, впливає те, що не завжди можна знайти відповідну кандидатуру для стажування, яка володіла б французькою. Можливо, мають місце фінансові проблеми. Нині відсоток реалізованих заходів стабілізується і коливається в межах 70 — 80%.
Глосарій. На наш погляд, цікавим проектом двостороннього французько-українського співробітництва є опрацювання та друк французько-англійсько-українського словника військової термінології (глосарія). Цей захід фінансує відділ військового та оборонного співробітництва міністерства закордонних справ Франції. Глосарій, що міститиме близько 3 тис. термінів та понять, укладають французькою, англійською та українською мовами. Нині закінчено роботу над першим томом, що містить терміни зі сфери міжнародних відносин, питань стратегії та безпеки. Другий том буде присвячено термінам зі сфери тактики та логістики. З боку України проект реалізує Військовий інститут університету ім. Т.Шевченка, з французького — Центр доктрини використання збройних сил. Потреба України мати власну термінологію (що сприятиме належному опрацюванню національної концепції збройних сил держави), з одного боку, та активна участь нашої держави в міжнародних миротворчих операціях, з другого, зумовили нагальність проекту. До розробки глосарію підштовхнула практична співпраця (досвід співробітництва з французами у Боснії). Термінологія є важливою під час опрацювання Воєнної доктрини. Крім того, проект є засобом поширення французької мови в Україні. Глосарій полегшить взаєморозуміння під час майбутніх спільних операцій [8]. Видання розраховано на військових, політиків, дипломатів, науковців.Цей проект, безсумнівно, є внеском у практичну реалізацію курсу на євроатлантичну інтеграцію України. Вступ України до НАТО потребує реформ і коштів, а також передбачає інтенсивніший рівень співробітництва, зокрема військового. Чим швидше Україна буде готова до співпраці, тим легше дійти консенсусу.
Завантажити реферат