Сторінка
3
Таким чином можна виділити три періоду у розвитку ВМС Іраку: 1. - 1937-1958 рр. ; 2. - 1958-1977 рр.; 3.- 1977-1991 рр. На першому етапі, ВМС Іраку виконували обмежені функції й розвивалися з допомогою Великобританії. На другому етапі, ВМС країни розвивалися при активній участі СРСР. Завдяки цьому іракський військовий флот перетворився на сучасне воєнне угруповання, що спроможне було виконувати усі завдання оборонного характеру. Втім, “кувейтськи кризи” 1961 та 1973 рр. виявили певні недоліки ВМС Іраку. До того ж в них з’явився доволі сильний супротивник – ВМС Ірану. Тому на третьому етапі уряд Іраку зробив спробу перетворити свої ВМС на потужну силу в акваторії Перської затоки. Для досягнення такого статусу почалося масштабне придбання військово-морської техніки в різних країнах. Аналіз контрактів, з нею пов’язаних, свідчить про намагання Іраку в подальшому розширити свій вихід до моря, або за рахунок ІРІ, або Кувейту. Доводиться цей аргумент чисельністю заказаних кораблів та їх типами й характеристиками. Деякі з них (особливо підводні човни) не могли базуватися в базах на іракському узбережжі, а майбутній військовий флот Іраку значно перевищував оборонні можливості країни. Ірано-іракська війна 1980-1988 рр. стимулювала цей процес. Однак довести його до кінця лідери Іраку не змогли. Війна в Перській затоці фактично знищила ВМС Іраку, а його розвиток призупинився.
ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА:
1. SIPRI Yearbook, 1986. – P. 223-224; SIPRI Yearbook, 1988. – P. 212-214; SIPRI Yearbook, 1990. – P. 288-289;
2.Hiro D. The longest war: the Iran – Iraq military conflict. – L.: Paladin Crafton books, 1990. – P. 4 –5;
3. The Unis of the Navy. – Roma: Marina Militare, 1999. – P.25;
4. Wrobel T. Woiownitsy Saddama // Polska zbraina. – 1991. – № 46. - P. 33;
5. Боевые корабли мира 1991-1992. Справочник / под ред. Ю Апалькова. – Т. 1. - М.: Анастасис, 1993. – С. 200-207;
6. Павлов А. Боевые корабли СССР и России 1945 – 1995. – Якутск, 1995. – С. 104, 111;
7. Иностранные военные флоты 1946-1947. – М., 1947. – С. 246-247;
8. Справочник по иностранным флотам. – М., 1971. – С.141-142.