Сторінка
2

Відмінність аудиту від ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства і судово-бухгалтерської експертизи

Судово-бухгалтерська експертиза має процесуально-пра­вовий і економічний зміст.

Процесуально-правовий зміст судово-бухгалтерської експер­тизи визначається системою правил, встановлених законо­давчими актами, що регулюють порядок призначення та проведення експертизи, умови оцінки слідством і судом ре­зультатів її, права і обов'язки державних органів, які здійс­нюють судочинство, а також права і обов'язки експерта-бух­галтера. Процесуальні умови проведення експертизи, перед­бачені нормами права для експертиз різних видів, однакові. Щодо цього судово-бухгалтерська експертиза не є винят­ком, не відрізняється від інших видів експертиз, тобто має :і ними спільну правову основу.

Економічний зміст судова -бухгалтерської експертши вклю­чає систему економічних знань у галузі бухгалтерського обліку і фінансів, аудиту і ревізії фінансово-господарської діяльності, економічного аналізу, статистики, наукових ме­тодів дослідження економіки та інших розділів економічної науки. Ці знання необхідні для експерта-бухгалтера, ауди­тора і ревізора для дослідження економічних явищ, що спри­чинили певні конфліктні ситуації і завдали матеріальних збитків. Відповідальність за завдані збитки підприємствам і окремим громадянам встановлена законодавством, а вияв­лення їх покладено на ревізію і аудит. У спірних випадках розмір збитків підтверджується судово-бухгалтерською екс­пертизою, в чому виявляється єдність їхніх функцій. Вони ж визначають причинні зв'язки, що зумовили матеріальні збитки. Звичайно, правоохоронні органи з урахуванням інших доказів можуть внести відповідні корективи до суми збит­ків, встановленої ревізією, аудитом і підтвердженої судово-бухгалтерською експертизою.

Судово-бухгалтерську експертизу призначає слідчий або суд (арбітраж), як правило, після проведення ревізії фінан­сово-господарської діяльності, яка виявляє конфліктні ситуа­

ції, що стали предметом судового розгляду. Тому судово-бухгалтерська експертиза має багато спільного з ревізією фінансово-господарської діяльності. На аудит це положення не поширене законодавством.

Істотні відмінності між аудитом, судово-бухгалтерською експертизою і ревізією фінансово-господарської діяльності зумовлені юридичною природою, їх цілями і завданнями, які вони вирішують. Якщо ревізія комплексно досліджує фінансово-господарську діяльність підприємства з метою подальшого удосконалення її, то судово-бухгалтерська екс­пертиза вивчає окремі недоліки, виявлені ревізією для доку­ментального обгрунтування позовних вимог, пред'явлених у слідчі або судові органи до конкретних матеріально відпові­дальних та інших посадових осіб. Аудит досліджує лише ті питання, які на його вирішення поставив за договором за­мовник або які передбачені законодавством.

Аудит і судово-бухгалтерська експертиза провадяться на відміну від ревізії не за регламентованими строками, а в міру виникнення в них потреби. Проведення ревізії чітко визначене законодавчими і нормативними актами.

Способи одержання фактографічної інформації для ауди­тора і експерта-бухгалтера чітко визначені законом. На від­міну від ревізора аудитор і експерт-бухгалтер не мають пра­ва збирати документи та іншу інформацію, яка є доказом до порушеної правоохоронними органами справи; одержувати довідки від будь-яких осіб; виконувати контрольно-ревізійні дії — провадити інвентаризації цінностей або брати у них участь, звіряти взаєморозрахунки, перевіряти розрахункові операції без згоди замовника; залучати до проведення екс­пертизи інших осіб без рішення правоохоронних органів, розв'язувати питання, які стосуються правової оцінки дії осіб, що мають відношення до досліджуваної справи, а також інші питання, які містять правову інтерпретацію. Слід зауважи­ти, що аудитор за завданням замовника може виконувати певні контрольно-ревізійні дії.

Отже, суттєва відмінність аудиту від ревізії фінансово-господарської діяльності і судово-бухгалтерської експертизи полягає в тому, що параметри його дослідження обмежені колом питань, поставлених на його вирішення замовником або законодавством, а також цільовим використанням вис­новків аудиторів у підприємницькій діяльності.